Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
02 грудня 2010 р. № 2-а- 12579/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І,С.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю представників сторін:
позивача - Кудрявець О.В.
відповідача - Федоренка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Муніципальна акціонерна компанія сприяння пожежній охороні України" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення
< Текст >
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Дзержинського району міста Харкова від 30.09.2010 року за №0003892305/0.
В обґрунтовування позову посилався на пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова з податку на додану вартість на суму 537445грн., прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала вимоги адміністративного позову та просила його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було проведено виїзну планову перевірку акціонерного товариства закритого типу "Муніципальна акціонерна компанія сприяння пожежній охороні України" (далі за текстом АТ ЗТ "МАК СПО України") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року.
Начальником ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова за результатами перевірки винесено АТ ЗТ "МАК СПО України" податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 року № 0003892305/0 про застосування суми податкового зобов'язання у розмірі 537445 грн. ( з них: за основним платежем 368311 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 169134 грн.).
Перевіркою АТ ЗТ "МАК СПО України" встановлено порушення п.п.7.2.3, п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 368311 грн., в тому числі: за березень 2010 року на суму 90422 грн.; за квітень 2010 року на суму 86548 грн., за травень 2010 року на суму 142823 грн., за червень 2010 року на суму 48518 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договорів-купівлі-продажу АТ ЗТ "МАК СПО України" отримувало від ТОВ "Ровермайн Моторс" товари (пожежне обладнання: вогнегасники, пожежні шафи, крани, рукави), які в свою чергу продавало своїм покупцям.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-вр від 03.04.1997 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.
Як було встановлено судом податковий кредит по податку на додану вартість був задекларований позивачем на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ "Ровермайн Моторс".
Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Стаття 9 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачає реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковим органами.
Судом встановлено, що ТОВ "Ровермайн Моторс" зареєстроване платником ПДВ про що видане свідоцтво №100112245, та на час вчинення угод знаходилось в ЄДРПОУ. Крім того, станом на 21.09.2010 року ТОВ "Ровермайн Моторс" значиться як платник податку на додану вартість на сайті ДПАУ sta.gov.ua.
Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Ровермайн Моторс" мало право видавати податкові накладні на адресу позивача , а АТ ЗТ "МАК СПО України" правомірно віднесло суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту.
Крім цього, згідно п.4 ст.91 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно із ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що якщо на момент здійснення господарських операцій, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є обґрунтованим. Визнання суб'єкта господарювання банкрутом та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Крім того, суд аналізуючи положення вище зазначених нормативно правових актів приходить до висновку, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на той факт, що позивач не має право на внесення відповідних сум до податкового кредиту оскільки контрагент позивача ТОВ "Ровермайн Моторс" не надає декларації.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Підпункти 10.1., 10.2. ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.
У даному випадку така відповідальність покладена на ТОВ "Ровермайн Моторс", на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за не подання податковому органу звітності усіма контрагентами фірми.
Закон України “Про податок на дану вартість” не має відповідних норм, які б зобов'язували замовника робіт слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку виконавця робіт.
Таким чином, як випливає з вищенаведеного, саме по собі неподання податкової звітності, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.
Що стосується висновку якій міститься в акті перевірки від 22.09.2010р. №9521/2305/24665721 щодо порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суд зазначає наступне:
Суд зазначає, що у пп. 7.2.3 п.7.2. ст 7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" визначено, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Як зазначили сторони в судовому засіданні і як відмічено в акті перевірки в таблиці на сторінці 17,18 перелічені всі товарно-метаріальні цінності згідно накладних та податкових накладних отриманих АТЗТ "МАК СПО України" від постачальника ТОВ "Роверлайн Моторс". Всі накладні на момент перевірки були в наявності, що також відмічено в акті перевірки.
Отже, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи, виписані ТОВ "Ровермайн Моторс" на користь позивача податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
На момент проведення перевірки позивач мав податкову накладну, отриману від ТОВ "Роверлайн Моторс" на підтвердження суми податкового кредиту, про що свідчать матеріали справи.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України N 165 від 30.05.97, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.
Пункт 2 вказаного Порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Роверлайн Моторс" є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №100112245, та на час вчинення угод знаходилось в ЄДРПОУ
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що сума податкового кредиту в період, що перевірявся відповідачем, позивачем сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних .
Що стосується висновку якій міститься в акті перевірки від 22.09.2010р. №9521/2305/24665721 щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” суд зазначає наступне:
Відповідно до вимог п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів -договорів, розрахункових документів, податкових накладних, усі придбані товари у ТОВ "Ровермайн Моторс" були використані позивачем у його господарської діяльності з митою отримання прибутку. Вартість товарів ТОВ "Ровермайн Моторс" була сплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень.
Доказів того, що товари не були використані в господарської діяльності АТЗТ "МАК СПО України", відповідачем у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України суду надано не було.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено використання АТЗТ "МАК СПО України" у своєї господарської діяльності усіх робіт виконаних ТОВ "Ровермайн Моторс".
Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між позивачем і ТОВ "Ровермайн Моторс" мають ознаки нікчемності, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 215 УЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається
Відповідно до п.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства
Згідно з вимогами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може бути вчинятися усно або у письмовій формі.
Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.
Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.
Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши договори між АТЗТ "МАК СПО України" та ТОВ "Ровермайн Моторс" суд вважає, що договори укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.
Суд зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.
Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
У зв'язку з тим, що судом встановлено відсутність зі сторони позивача порушення податкового законодавства, відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції: з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 368311,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 169134,00 грн.
Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги АТЗТ "МАК СПО України" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові збір підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Муніципальна акціонерна компанія сприяння пожежній охороні України" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 30.09.2010 року за №0003892305/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерної компанії закритого типу "Муніціпальна акціонерна компанія сприяння пожежній охороні України" судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 7 грудня 2010 року.
Суддя підпис< Текст > І.С.Чалий
Постанова не набрала чинності.Оригінал знаходиться у справі.Копія.Вірно< Текст >
Суддя І.С.Чалий секретар Ж.Г.Елоян< Текст >