02 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/7005/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області №66/21/324-2025 від 29.04.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області №66/21/324-2025 від 29.04.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25 набрало законної сили 22.07.2025 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/128256114/.
10.12.2025 судом одержано подану представником стягувача заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 440/7005/25, якою він просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 19.06.2025 року у справі №440/7005/25 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 210 993,13 грн. (двісті десять тисяч дев'ятсот дев'яносто три грн. 13 коп.).
В обґрунтування заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення позивач зазначає, що Позивачу була призначена пенсія за нормами Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі Закон №2262-ХІІ). 19.06.2025 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7005/25 задоволено адміністративний позов до ГУ ПФУ та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії. Указана заява мотивована тим, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі №440/7005/25, яке набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу доплату пенсії у розмірі, що становить 210 993,13 грн. Проте сума вказаної доплати залишається невиплаченою у зв'язку з відсутністю у відповідача необхідних грошових коштів, а примусове виконання державним виконавцем рішення суду у справі №440/7005/25 в цій частині результатів не дає. Оскільки заборгованість з виплати пенсії у сумі 210 993,13 грн. залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання позивача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача суми доплати до пенсії у розмірі 210 993,13 грн.
29.12.2025 Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала, якою заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №440/7005/25 призначена до розгляду у судовому засіданні на 10:30 30 грудня 2025 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25.
29.12.2025 до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення, у яких боржником зазначено, що згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7005/25 проведено перерахунок пенсії в добровільному порядку. Нарахована заборгованість в розмірі 210993,13 грн за період з 01.04.2019 по 31.10.2025 облікована в органах Пенсійного фонду та підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України (копія розрахунку додається). Зазначає, що облік судових рішень здійснюється в підсистемі «Реєстр судових рішень», яка входить до інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Доплата пенсії за рішенням суду внесена 19.09.2025 до підсистеми «Реєстр судових рішень» та облікована за №821-8882 (копія витягу додається). Механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду, який передбачає здійснення виплат за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати визначено пунктом 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821). Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Відповідно до Порядку №821 здійснено виплату частини боргу в розмірі 8993,58 грн в жовтні та в розмірі 5498,67 в листопаді поточного року. Залишок заборгованості складає 202936,82 грн.
У судове засідання 30 грудня 2025 року стягувач та боржник не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Заява стягувача про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 440/7005/25 містить клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
30.12.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надіслало до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на викладене вище, суд ухвалив розглянути заяву позивача ОСОБА_1 (вхідний № 90653/25 від 10 грудня 2025 р.) про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі №440/70005/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за відсутності стягувача та боржника в порядку письмового провадження.
Вирішуючи зазначену вище заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 6 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до приписів частин 1-3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу - боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З матеріалів справи слідує, що Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області №66/21/324-2025 від 29.04.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області №66/21/324-2025 від 29.04.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25 набрало законної сили 22.07.2025 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/128256114/.
Згідно заперечень боржника нарахована заборгованість в розмірі 210993,13 грн. за період з 01.04.2019 по 31.10.2025 облікована в органах Пенсійного фонду України та підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № N/A 2314 за Дорученням № Д N/A2314/59 пенсіонер: ОСОБА_1 на виконання рішення суду № 440/7005/25 сума доплати за період з квітня 2019 року по жовтень 2025 року включно склала 210993,13 грн.
Боржником в запереченнях зазначено, що за жовтень та листопад 2025 року здійснено часткову виплату заборгованості в сумі 8993,58 грн. та 5498,67 грн. відповідно. Залишок невиплачених коштів 202936,82 грн.
Згідно із відомостями Витягу з підсистеми «Реєстр судових рішень» залишок невиплачених коштів (грн.) складає: 202936,82; заборгованість по пенсії (грн.) складає 217429,07.
Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду 19.06.2025 у справі № 440/7005/25, що набрало законної сили 22.07.2025, виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та часткової виплати заборгованості за жовтень 2025 року в сумі 8993,58 грн. та за листопад 2025 року в сумі 5498,67 грн.
Водночас, належних та допустимих доказів здійснення виплати ОСОБА_1 заборгованості (доплати) внаслідок перерахунку пенсії за період з квітня 2019 року по жовтень 2025 року включно, яка складає 202936,82 грн. відповідачем суду не надано.
Отже, судове рішення в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області №66/21/324-2025 від 29.04.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням раніше виплачених сум не виконане в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії позивача.
Тобто рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 440/7005/25, що набрало законної сили 22.07.2025, не виконується у повному обсязі більше п'яти місяців.
Таким чином, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 440/7005/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 440/7005/25 грошової суми у розмірі 202936,82 грн. (двісті дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят дві копійки).
Суд також зазначає, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 (вхідний № 90653/25 від 10.12.2025) про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 440/7005/25.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 229, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 (вхідний № 9065325 від 10 грудня 2025 р.) про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25 задовольнити частково.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000 код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №440/7005/25, грошової суми у розмірі 202936,82 грн. (двісті дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят дві копійки).
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р.І. Молодецький