Справа № 420/12777/25
02 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду 25.04.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 180 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 30.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2025 №65, ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за: щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 110 днів за 2022-2025 роки; щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 70 дні за 2021-2025 роки Зі змісту відповіді військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2025 на адвокатський запит вбачається, що додаткова грошова винагорода не враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Відповідно до довідок про грошове забезпечення, позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки протиправною.
Позовна заява з додатками направлена військовій частині НОМЕР_1 та отримана відповідачем 25.04.2025, що підтверджено квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету № 3289220 (а.с. 31).
Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження від 30.04.2025 року у справі №420/12777/25 надіслана судом одержувачу Військова частина НОМЕР_1 в електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 01.05.2025 року (а.с. 36зв.).
Від відповідача в установлений в ухвалі від 30.04.2024 року строк та станом на дату розгляду справи до суду відзив не надходив.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: Одеська область, Болградський район, село Оксамитне, що підтверджено витягом з реєстру територіальної громади № 2024/014954848 від 12.12.2024 (а.с. 12).
Згідно контракту від 26.01.2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, (записом № 11); з 24.02.2022 по 31.05.2024 р. перебував у полоні держави-агресора (рф), до якого потрапив під час посилення о. Зміїний особовим складом підрозділу, в результаті обстрілу з кораблів чф рф та захоплення острову, що підтверджено записом в розділі VІІ військового квитка позивача серії НОМЕР_2 від 20.05.2003 року (а.с. 15-20).
24.02.2025 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 47-РС від 17.02.2025 р. ОСОБА_1 , звільнений в запас за п.п. «д» (у зв'язку із звільненням з полону) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (п. 12 військового квитка).
З дослідженого наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №65 від 28.02.2025 року вбачається, що з 21 лютого 2025 року майстер-сержант ОСОБА_1 , колишній командир відділення управління 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , який був звільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , наказом командира військової частини (по особовому складу) №110-РС від 02 грудня 2024 року звільнено з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 17 лютого 2025 року №47-РС, у запас. Відповідно до підпункту «д» у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3 « 24» лютого 2025 року виключити зі списків особового складу. 3 « 25» лютого 2025 року з ранку зняти з усіх видів забезпечення, речовий атестат виданий на руки. Виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік.
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, відповідно до пункту 1 Розділу ХХІІІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року не отримав.
Відповідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пункту 1 статті 10.1, та відповідно до пункту 3 Розділу ХХХІ" Виплита грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби" затвердженого наказом Міністра оборони України №№260 від 07.06.2018 року (зі змінами).
Виплатити компенсацію щорічної відпустки за 2022 рік в кількості 45 (сорок п'ять) діб
Виплатити компенсацію щорічної відпустки за 2023 рік в кількості 45 (сорок п'ять) діб.
Виплатити компенсацію щорічної відпустки за 2024 рік в кількості 15 (п'ятнадцять) діб.
Виплатити компенсацію щорічної відпустки за 2025 рік в кількості 5 (п'ять) діб.
Відповідно до статті 162 Закону України «Про відпустки», пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №№260, виплатити грошову компенсацію за відпустку як учасника бойових дій з 2021 по 2025 роки у кількості 70 (сімдесят) діб.
Згідно Закону України «Про соціальний і правовий Захист військовослужбовців та членів їх сімей» статті 10 пункту 23, а саме військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини (крім військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону), використав з 06.08.2024 по 04.11.2024 року. … (а.с. 22).
На адвокатський запит представника позивача від 17.03.2025 року (а.с. 23-24), військовою частиною НОМЕР_1 надано інформаційну довідку № 136 від 25.03.2025 року (а.с. 26), де зазначено, що: «Відповідно до Вашого запиту від 21.03.2025 року стосовно періоду та складових грошового забезпечення які були враховані при обчислені компенсації невикористаної відпустки повідомляємо, що відповідно до п. 6 глави ХХХІ Постанови Кабінету міністрів України № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою».
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначені в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).
Приписами ст. 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. … (п.1). До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (п.2). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (п.3). Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. …(п.4).
Відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону №2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
В п. 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п. 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
В п. 16 розділу І Порядку №260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Порядок виплати грошового забезпечення при звільненні передбачений Розділом ХХХІ Порядку № 260.
Приписами п. 3 розділу ХХХІ Порядку №260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
В п. 5 розділу ХХХІ Порядку №260, зазначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Положеннями п. 6 розділу ХХХІ Порядку №260, визначено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів».
Виходячи із приписів розділу ХХХІ Порядку №260 при розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а зважаючи на положення пункту 2 Постанови № 704, зокрема й винагороди, однак, які мають постійний характер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1.
Вирішуючи питання віднесення додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, до тих виплат, які мають постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення суд зазначає, що пункти 1-1, 1-2 Постанови № 168 чітко і однозначно встановлюють, що, зокрема:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів тощо;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже, за відсутності однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, є тимчасовою та, відповідно, не включається до місячного грошового забезпечення.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 200/1564/24, від 27.03.2025 у справі №240/2921/23.
До цього ж, пункту 2 розділу І Порядку № 260 прямо передбачає, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення (абз. 17). Додаток 15 до Постанови № 704 теж не включає винагороди до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується компенсація за невикористані дні відпустки, включаються ті його складові, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану та інших обставин, передбачених Постановою № 168, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована компенсація за невикористані дні відпустки, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Відповідач відповідно п. 6 розділу ХХХІ Порядку №260 при обчисленні розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної та додаткової відпусток, повинен урахувати суми винагороди, за умови отримання позивачем її перед звільненням.
З дослідженої Довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 04.05.2020 по 24.02.2025, № 138 від 25.03.2025 (а.с. 27-28), вбачається, що позивачу нараховано та виплачувалася додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 у період з 24 лютого 2022 року по травень 2024 року. У період з червня 2024 року по 24.02.2025 року - дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини, позивачу не нараховано та не виплачувалася додаткова винагорода відповідно до Постанови №168.
Отже у 2025 році при обчисленні розміру компенсації за невикористані позивачем дні щорічної основної та додаткової відпусток за період 2022 - 2025 років додаткова винагорода не нараховувалася та не виплачувалась, тобто, не була щомісячним видом грошового забезпечення та не отримувалась позивачем перед звільненням.
Відтак, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 180 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум, не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ч.1 ст. 90 КАС України, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Позивачем під час розгляду справи не надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Враховуючи викладене в його сукупності, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовної заяви.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 180 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
Суддя O.A. Вовченко
.