про залишення позовної заяви без руху
02 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/2503/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
29.12.2025 до Луганського окружного адміністративного суду з Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 04 березня 2021 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 09 грудня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- зобов'язати Мобільний рятувальний центр швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 04 березня 2021 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 09 грудня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- визнати протиправною бездіяльність Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
- зобов'язати Мобільний рятувальний центр швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, який змінив назву на Мобільний рятувальний центр швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Відповідач) та на теперішній час позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
При цьому, за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2021 року йому не була нарахована та виплачена «фіксована» сума індексації грошового забезпечення щомісяця, всупереч приписам пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
09 грудня 2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/865/25 на розрахунковий рахунок Позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення.
При цьому Відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі.
Позивач вважає ненарахування та невиплату йому середнього заробітку за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі - протиправними.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Позивачем визначено період за який підлягає виплаті середній заробіток, проте не наведено відповідного розрахунку з урахуванням Порядком обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
Обґрунтувань неможливості здійснення такого розрахунку не наведено, при цьому додано до позову документи про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Статтею 117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 04.03.2021 по 18.07.2022 та у період з 19.07.2022 по 09.12.2025, позивач повинен формулювати свої вимоги саме як вимоги майнового характеру із визначенням позивачем конкретної суми стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
Водночас, відповідно частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20 х 0,8).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 4 вимоги, дві з яких є похідними.
Разом з тим, до матеріалів справи долучено копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
Таким чином позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги немайнового характеру (щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення).
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем документ про сплату судового збору до позовної заяви не доданий.
Вказаний недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання доказів скрутного матеріального становища або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за немайнову вимогу та у розмірі 1 відсотку ціни позову щодо майнової вимоги за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГм.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака “ 84» Окружні адміністративні суди, код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання ухвали надати суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 КАС України, із визначенням у позові конкретної суму коштів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасний розрахунок при звільненні;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за немайнову вимогу та у розмірі 1 відсотку ціни позову щодо майнової вимоги.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива