ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про забезпечення позову
"02" січня 2026 р. Справа № 300/9306/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., діючи як суд, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправними та нечинними пункти 1 - 5 розпорядження за № 516 від 24.11.2025 та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.12.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними та нечинними пункти 1 - 5 розпорядження «Про заходи з реформування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації» за № 516 від 24.11.2025 та зобов'язання затвердити склад молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації, поданого на підставі протоколу установчих зборів для формування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації від 15.10.2025 за № 1.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Одночасно, із поданням даного адміністративного позову представник позивача - адвокат Свіденко Аліна Олексіївна подала заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації «Про заходи з реформування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації» за №516 від 24.11.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та заборони Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації, її структурним підрозділам, посадовим та службовим особам до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на формування складу Молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації, у тому числі, але не виключно скликати, організовувати, проводити або переносити установчі збори, збори делегатів, консультації, наради чи інші заходи, метою яких є формування або затвердження нового складу Молодіжної ради, затверджувати, погоджувати, визнавати чинними або брати до виконання протоколи установчих зборів, рішення ініціативної групи або будь-які інші документи, що фіксують результати формування нового складу Молодіжної ради, видавати розпорядження, доручення чи інші акти індивідуальної дії, спрямовані на реалізацію розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації від 24.11.2025 №516 «Про заходи з реформування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації» або на фактичне створення нового складу Молодіжної ради.
Подана заява про забезпечення позову, мотивована тим, що розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації «Про заходи з реформування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації» за №516 від 24.11.2025 прийнято відповідачем з перевищенням наданих повноважень, з порушенням норм Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових положень про молодіжні ради» за № 1198 від 18.12.2018, Положення про молодіжну раду при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації за № 175 від 15.05.2023. Оскаржуваним розпорядженням фактично нівельовано результати установчих зборів, заблоковано реалізацію повноважень позивача як обраної голови Молодіжної ради, створено правову невизначеність та загрозу повторного формування ради за іншими, незаконно встановленими правилами. Відповідач розпочав реалізацію оскаржуваного розпорядження, призначив нові установчі збори, у разі проведення яких сформується новий склад Молодіжної ради, що призведе до порушення прав та інтересів позивача як голови Молодіжної ради. Тобто, на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди її правам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить, уразі прийняття судом рішення на користь позивача.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника та вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Відповідно до частини 2 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Враховуючи вищевикладене та визначений позивачем захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, суд робить висновок, що у разі продовження дії розпорядження відповідача «Про заходи з реформування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації» за № 516 від 24.11.2025 будуть проведені установчі збори для формування нового складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації, що призведе до порушення прав та інтересів позивача як голови Молодіжної ради.
Таким чином, задля збереження існуючого стану до розгляду справи по суті, суд вважає за доцільне зупинити дію розпорядження відповідача «Про заходи з реформування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації» за № 516 від 24.11.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом про оскарження цього рішення.
Як наслідок, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Суд зазначає, що ухвала, якою вживаються заходи забезпечення позову жодним чином не встановлює законність чи протиправність оскаржуваного рішення.
У той же час, вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті і спрямована не ефективний судовий захист прав та законних інтересів, фізичної особи, що за ним звернулася.
Наведене, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150 - 152, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання про забезпечення позову задовольнити частково.
Зупинити дію розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації «Про заходи з реформування складу молодіжної ради при Івано-Франківській обласній державній (військовій) адміністрації» за № 516 від 24.11.2025.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом та відповідно до статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Остап'юк С.В.