Справа №443/2244/25
Провадження №3/443/44/26
іменем України
02 січня 2026 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , молдованина, громадянина Республіка Молдова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
06 грудня 2025 року о 02:45 год. в с.Монастирець, автодорога Т-14-19, Стрийський район, Львівська область, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив з'їзд у кювет, з подальшим перекиданням автомобіля. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Відтак, ОСОБА_2 порушено вимоги п.п. 1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не з'явився, однак подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без його участі, так як прибути на судове засідання немає можливості. Вину не визнає, оскільки рухаючись із дозволеною швидкістю до 90 км/год на ділянці дороги, де сталося ДТП, без знаків сповіщення про поворот і швидкість, і в результаті цього сталось ДТП. Просить сильно його не наказувати.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно диспозиції статті 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. (п.1.5 Правил дорожнього руху).
Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, вважаю вину ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведеною повністю, що підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №533066 від 06.12.2025року;
-схемою місця ДТП, яка підписана COLODEEV ALEXANDRU, в якій схематично зображено місце вчинення ДТП, розташування транспортного засобу по відношенню до інших об'єктів на місці події, а також пошкодження, яких зазнав транспортний засіб;
-письмовими поясненнями COLODEEV ALEXANDRU від 06.12.2025, згідно яких останній повідомив, що 06.12.2025 близько 02.45 год. він їхав автомобілем марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 зі сторони м.Калуш в сторону м.Львів, та рухаючись по автодорозі Т14-19 у населеному пункті с.Моонастирець він відволікся на навігатор, підняв голову та не вписався у поворот, внаслідок чого він втратив керування автомобілем і автомобіль злетів у кювет. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками. Від госпіталізації швидкої допомоги відмовляється;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.12.2025, згідно яких останній повідомив, що 06.12.2025 о 03.15 год. він рухався автомобілем марки «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_2 їхав із м.Калуш в сторону м.Львів та проїжджаючи ліс у Стрийському районі побачив автомобіль марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , який був на правій стороні. Він допоміг водію вийти з автомобіля та запитай його чи потрібно ШМД. В подальшому він зателефонував у ШМД та поліцію;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 06.12.2025, згідно яких останній повідомив, що 06.12.2025 о 03.15 год. він зі своїм товаришем ОСОБА_3 на автомобілі марки «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_2 рухались із м.Калуш в сторону м.Львів та проїжджаючи ліс у Стрийському районі побачив автомобіль марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , який був на правій стороні. Він допоміг водію вийти з автомобіля та в подальшому він зателефонував у ШМД та поліцію та вказав місце ДТП.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в судове засідання не з'явився та не надав суду жодного доказу на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак, суд відхиляє доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так як такі повністю спростовуються наведеними вище доказами, які не викликають жодного сумніву.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставин, що відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім для ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп..
Керуючись ст.ст. 124, 221, 275-280, 283-287КУпАП, суд
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави в особі ДСА України 665 (шістсот шістдесят п'ять ) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка