1Справа № 335/7222/21 6/335/9/2026
02 січня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 335/7222/21,
29.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 335/7222/21, провадження № 4-с/335/47/2025, за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436.
В обґрунтування заяви зазначав, що на виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 76759436 з примусового виконання виконавчого листа № 335/7222/21, предметом виконання якого є забезпечення участі заявника у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , 2018 року народження. Ухвалою суду від 10.07.2025 змінено спосіб і порядок виконання рішення та визначено формат дистанційного спілкування засобами відеозв'язку у визначені дні та години (онлайн). Незважаючи на наявність судового рішення, яке набрало законної сили відкритого виконавчого провадження, боржник систематично не забезпечує реальне виконання рішення, створюючи лише видимість його дотримання. Зокрема, як встановлено ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 05.12.2025, під час онлайн-зустрічі 01.11.2025 фактичного спілкування не відбулось, дитина короткочасно з'явилась у кадрі, повідомила про небажання спілкуватись та вибігла, після чого боржник не забезпечила організацію контакту і завершила дзвінок. Вказані обставини свідчать про формальний підхід боржника до виконання судового рішення у сімейній справі та ігнорування прав стягувача. З огляду на тривалість невиконання та повторюваність ситуацій, вважає за необхідне застосувати передбачений законом інститут судового контролю щодо боржника шляхом зобов'язання подати звіт.
З наведених підстав просив в порядку ст. 453-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зобов'язати боржника ОСОБА_2 подати до суду письмовий звіт про виконання судового рішення у справі № 335/7222/21 (з урахуванням ухвали про зміну способу виконання від 10.07.2025) у строк, встановлений судом (10 днів), та зобов'язати боржника у звіті надати пояснення щодо обставин, встановлених ухвалою суду від 05.12.2025, а саме пояснити причини, через які під час онлайн-зустрічі 01.11.2025 після короткочасної появи дитини в кадрі жодного подальшого спілкування не відбулося, та чому не було вжито заходів для відновлення контакту (відповідно до фактів, встановлених у мотивувальній частині ухвали від 05.12.2025), зобов'язати боржника надати інформацію щодо виконання рішення в частині технічного та психологічного забезпечення: технічні умови - пояснити причини неможливості прийняття дзвінків на мобільний телефон та обгрунтувати обране розташування камери (яке, за даними ухвали від 05.12.2025, фіксувало вікно, а не повноцінний огляд для спілкування); психологічний супровід - надати докази вжиття заходів для підготовки дитини до спілкування та подолання її небажання контактувати, а також інформацію про залучення психолога, а також попередити боржника про наслідки неподання звіту.
Розгляд заяви ОСОБА_1 проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 453-2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Статтею 453-1 ЦПК України передбачено, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: 1) що виникають із трудових правовідносин; 2) що виникають із сімейних правовідносин; 3) щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 4) щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; 5) щодо відшкодування моральної шкоди; 6) щодо захисту прав споживачів; 7) щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; 8) в інших спорах немайнового характеру. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Проаналізувавши вищезазначені положення ЦПК України, суд дійшов висновку, що ними встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення у цивільній справі, зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Вирішуючи питання щодо наявності таких об'єктивних обставин, суд встановив таке.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні первісний позов задоволено частково.
Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 :
- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;
- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв'язку у будь-який інший час за бажанням дитини.
Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_2 .
В іншій частині первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково.
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 разом із матір'ю ОСОБА_2 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою.
Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_2 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шалько О.А. задоволено.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 07.02.2024 в частині вирішення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою скасовано, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишено в силі.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 шляхом забезпечення ОСОБА_2 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_5 спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за телефоном та засобами відеозв'язку (в онлайн режимі). У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відмовлено.
05.11.2025 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436, яка полягає у незабезпеченні належного виконання рішення суду під час онлайн-зустрічі 01.11.2025 (невжитті заходів примусового виконання та контролю за його виконанням).
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 05.12.2025 у цій справі, провадження № 4-с/335/47/2025, вказану скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої К. І. у виконавчому провадженні № 76759436, яка мала місце під час побачення ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 у формі он-лайн зустрічі 01 листопада 2025 року та полягала у не здійсненні перевірки виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням Орджонікідзевського (наразі Вознесенівського) районного суду міста Запоріжжя від 18 листопада 2024 року у справі № 335/7222/21 та ухвалою цього ж суду від 10 липня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення. Зобов'язано головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчу К. І. на підставі наданого ОСОБА_1 відеозапису побачення з дитиною ОСОБА_3 у формі он-лайн зустрічі 01 листопада 2025 року здійснити перевірку виконання рішення боржником ОСОБА_2 та за наявності відповідних підстав вжити заходів примусового виконання рішення, визначених ч. 3 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.
Повний текст ухвали складено 10.12.2025.
17.12.2025 на вказану ухвалу державним виконавцем подано апеляційну скаргу.
23.12.2025 матеріали скарги направлені до Запорізького апеляційного суду для розгляду. Станом на 02.01.2026 вказана апеляційна скарга апеляційним судом не розглянута.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення випливає, що вказаною ухвалою суду від 05.12.2025 були встановлені певні обставини, які ОСОБА_1 , який є стягувачем у виконавчому провадженні № 76759436, розцінив як формальний підхід боржника до виконання судового рішення у сімейній справі та ігнорування прав стягувача, у зв'язку із чим просив зобов'язати боржника подати звіт про виконання рішення суду, в якому, серед іншого, зазначити причини, за яких спілкування з дитиною 01.11.2025 не відбулось, та чому боржником не було вжито заходів для відновлення контакту з дитиною, а також надати певну інформацію про технічні умови та психологічний супровід дитини.
Разом із тим, суд вважає вказані твердження заявника такими, що ґрунтуються на його власному сприйнятті ситуації та власному тлумаченні вищезазначеної ухвали, адже у вказаній ухвалі суд зобов'язав саме державного виконавця у межах наданих йому повноважень провести перевірку виконання рішення боржником ОСОБА_6 під час он-лайн побачення ОСОБА_1 з донькою 01.11.2025, та у разі встановлення визначених Законом України «Про виконавче провадження» підстав - вжити заходів примусового виконання рішення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, встановлення наявності чи відсутності відповідних причин невиконання чи неналежного виконання рішення боржником під час он-лайн зустрічі 01.11.2025 покладене саме на державного виконавця, за наслідком чого саме державний виконавець вправі вжити заходи до примусового виконання рішення, які визначені законом.
Крім того, суд також звертає увагу, що вимогами ст.ст. 453-1, 453-2 ЦПК України не встановлено можливості зобов'язання боржника подавати звіт щодо виконання ухвали, яка прийнята за наслідками оскарження бездіяльності державного виконавця стягувачем. Порядок виконання такої ухвали визначений ст. 453 ЦПК України, яка передбачає повідомлення суду та заявника державним виконавцем про виконання ухвали.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що вищезазначеним рішенням суду у справі № 335/7222/21, з урахуванням зміни способу і порядку виконання цього рішення ухвалою суду від 10.07.2025, передбачено періодичні побачення стягувача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 шляхом забезпечення боржником ОСОБА_2 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей спілкування з дитиною за телефоном та засобами відеозв'язку (в онлайн режимі). Виконавчий лист, виданий на підставі вищезазначеного рішення, та ухвала від 10.07.2025 знаходяться на примусовому виконанні у Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (виконавче провадження № 76759436), в якому здійснення відповідного контролю за виконанням виконавчого документа проводиться державним виконавцем. Водночас, заявником ОСОБА_1 неодноразово оскаржувались дії, рішення та бездіяльність державного виконавця у цьому виконавчому провадженні, за наслідками розгляду його скарг судом постановлялись відповідні ухвали, здебільшого про відмову у їх задоволенні. Зазначені обставини свідчать, що виконання виконавчого документа здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством, і фактів невиконання боржником на даний час судового рішення відповідними належними та допустимими доказами, отриманими в порядку, визначеному чинним законодавством, не встановлено.
Поряд із цим, ч. 2 ст. 453-1 ЦПК України надає право стягувачу на звернення до суду із заявою про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, саме за наявності, у тому числі, умови - невиконання боржником судового рішення.
Твердження ОСОБА_1 про невиконання боржником ОСОБА_2 судового рішення жодними належними та допустимими доказами не доводяться. Також у межах розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, за наслідками якої винесено ухвалу від 05.12.2025, таких доказів не встановлено, а предметом розгляду у вказаній скарзі була саме бездіяльність державного виконавця, якого суд зобов'язав саме перевірити виконання рішення боржником 01.11.2025 під час онлайн побачення стягувача з дитиною.
Враховуючи викладене, законні підстави для зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у цій справі відсутні, з огляду на що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 447, 453, 453-1, 453-2 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 335/7222/21, відмовити.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала складена у повному обсязі 02 січня 2026 року.
Суддя А. В. Шалагінова