Справа № 308/31/26
02 січня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Мурги С.В.,
розглянувши заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури Андрія Неродика про забезпечення позову подану одночасно з пред'явленням позову Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути її територіальній громаді міста Ужгорода,-
Керівник Ужгородської окружної прокуратури Андрій Неродик звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову в інтересах держави до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 , в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборони ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення будівництва об'єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборони Ужгородській міській раді, іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду/суборенду чи на іншому праві користування, відчуження, передачі в заставу, іпотеку тощо щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 та будь-яких об'єктів нерухомого майна на ній.
Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заявником подано позов до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про:
- визнання незаконним та скасування пункт 1.6 рішення Ужгородської міської ради від 26.12.2024 №2088, яким затверджено ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:24:001:0714) площею 00,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 та передано її в оренду строком на 10 років;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.01.2024 №2569, укладений між територіальною громадою м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- зобов'язання ОСОБА_1 повернути територіальній громаді міста Ужгорода земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 .
Представник позивача зазначає, що наявні всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки фактичне використання спірної земельної ділянки відповідно до умов договору оренди - для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв'язку, на території рекреаційного призначення може призвести до настання незворотних негативних наслідків для територіальної громади міста, неможливості реального поновлення її інтересів, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.
Більше того, проведення будь-якого будівництва на земельній ділянці і реєстрація права власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову прокурора знівелюють мету звернення з позовом, адже зумовлять необхідність ініціювати іншу позовну заяву про знесення незаконно збудованого об'єкта, що вимагатиме значних фінансових витрат, покладання яких на сторін становитиме непомірний тягар.
Отже вважає, що обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам сторони, яку представляє позивач, яка полягає у тому, що подальша реалізація, перетворення чи забудова у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв'язку із чим необхідним є накладення арешту на спірну земельну ділянку, запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору, поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження тощо, заборони здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки та зареєстрованого об'єкта нерухомого майна на них.
На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Крім того, ч. 3 ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Згідно вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, зважаючи на предмет позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивачем обрано правильний та допустимий спосіб забезпечення позову, який є взаємопов'язаний з позовними вимогами, а тому заява підлягає задоволенню. Невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд -
Заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури Андрія Неродика про забезпечення позову, подану одночасно з пред'явленням позову - задовольнити.
У порядку забезпечення позову, до вирішення справи по суті:
- накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення будівництва об'єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборонити Ужгородській міській раді, іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду/суборенду чи на іншому праві користування, відчуження, передачі в заставу, іпотеку тощо щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 ;
- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,08 га для розміщення та експлуатації технічних засобів зв'язку в АДРЕСА_1 та будь-яких об'єктів нерухомого майна на ній.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.О. Шепетко