Справа № 346/6831/25
Провадження № 1-кп/346/472/26
02 січня 2026 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2025 року, за № 12025096180000271, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Одаїв Івано-Франківського (до 17.07.2020 року - Тлумацького) району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину, є особою з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
обвинувачений умисно заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Кримінальний проступок вчинено за наступних обставин.
13.12.2025 року, о 23 год. 25 хв. обвинувачений, перебуваючи на території господарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася на території вказаного господарства, в своєму автомобілі марки «Audi Q5», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
Під час вказаного конфлікту обвинувачений, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс декілька ударів в область голови та обличчя потерпілої, тягнув її за волосся, шарпав у різні боки, а також схопив за штани та нижню білизну і намагався витягнути потерпілу із зазначеного автомобіля.
Такими діями обвинувачений спричинив потерпілій синець на обличчі, в межах лобної ділянки праворуч, правої орбітальної та виличної ділянок із забійною раною в проекції краю правої орбіти, садна в межах спинки носа праворуч та синець із саднами на його фоні в ділянці правого кульшового суглобу (ділянка тазу).
В обвинувальному акті міститься заява прокурора Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5 про розгляд цього акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого, складена в присутності його захисника ОСОБА_6 та підписана цими учасниками 30.12.2025 року, щодо беззаперечного визнання обвинуваченим своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, до обвинувального акту долучено письмову заяву потерпілої від 30.12.2025 року, в якій вона зазначила, що погоджується зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Тому згідно з правилами ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Обвинувачений в поданій заяві вище зазначені обставини вчинення кримінального проступку не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні даного проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.
Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням докази в їхній сукупності, суд вважає, що діяння обвинуваченого вірно кваліфіковані органом дізнання за ч. 1 ст. 125 КК України.
Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Згідно зі ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Тому суд дійшов висновку, що за вчинення вказаного кримінального проступку обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу, оскільки інші покарання, передбачені санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт, відповідно до ч. 3 ст. 56 КК України не призначається особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, а покарання у виді виправних робіт, згідно з ч. 2 ст. 57 КК України, не призначається непрацездатним особам.
Необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.100, 370, 373, 374, 376, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Питання щодо речових доказів вирішити таким чином:
- оптичний диск із відеозаписом з камер відео спостереження, які розміщені на фасаді будинку № 44/2, який знаходиться за адресою: м. Коломия, вул. Карпатська, Івано-Франківської області, залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з часу ухвалення даного вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Суддя: ОСОБА_1