18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 грудня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1049/25
Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами про стягнення 62051,39 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.01.2019 №71191000919 за грудень 2023 року на об'єкт по вул. Лесі Українки, 77/1 (магазин-бар) в с. Сагунівка Черкаського району та відшкодування судових витрат.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 21.10.2025; залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (м.Черкаси, вул.Гоголя,285, код ЄДРПОУ 22800735); 2) Сагунівську сільську раду (Черкаський район, с.Сагунівка, вул.Лесі Українки,77/4, код ЄДРПОУ 26324415).
До дня судового засідання від учасників справи надійшли такі документи:
від позивача - заява від 11.09.2025 (вх.суду №13298/25 від 11.09.2025) про приєднання до матеріалів справи акту від 18.12.2023 №919/1/18.12.23;
від третьої особи-1 - письмові пояснення від 13.10.2025 №1799/29/2025 (вх.суду №14932/25 від 13.10.2025) по суті позову;
від відповідача - 1) відзив на позов від 05.10.2025 (вх.суду №14482/25 від 06.10.2025) із запереченням проти його задоволення;
2) заява від 21.09.2025 (вх.суду №13791/25 від 22.09.2025) про ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами;
від третьої особи-2 - письмові пояснення по суті позову - вх.суду №16771/25 від 11.11.2025;
від відповідача - додаткові пояснення по справі - вх.суду №16813/25 від 12.11.2025.
від третьої особи-1 надійшло клопотання від 12.11.2025 №1922/29/2025 (вх.суду №16807/25 від 12.11.2025) про розгляд справи без участі його представника.
- письмові додаткові пояснення позивача по суті спору на виконання ухвали суду - вх.суду №17299/25 від 21.11.2025;
- заява представника відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу - вх.суду №17498/25 від 25.11.2025;
12.11.2025 проведення судового засідання відкладено на 25.11.2025.
25.11.2025 проведення судового засідання відкладено на 12.12.2025.
За результатами судового розгляду 12.12.2025 в засіданні проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 02.01.2019 приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом подання заяви-приєднання до умов договору постачання енергії, споживання електричної енергії та часткової оплати за спожиту електричну енергію.
Тобто між ФОП ОСОБА_1 (споживач, боржник, відповідач) та ТОВ "Черкасиенергозбут" (постачальник, кредитор, позивач) було укладено публічний договір №71191000919 про постачання електричної енергії (як різновид товару) постачальником універсальних послуг (а.с.18-26).
Постачання електричної енергії здійснювалось на об'єкт за адресою: с.Сагунівка Черкаського району, вул. Леніна, 77/1 (магазин/бар (бувш. будинок побуту)) (а.с.24).
Власником даного об'єкта нерухомості є Сагунівська сільська рада як орган місцевого самоврядування (а.с.44-45). ФОП ОСОБА_1 орендував нежитлове приміщення на підставі договору оренди майна №2 від 15.03.2013 (а.с.38-42). Договором оренди майна передбачено, що орендар самостійно вирішує питання енергозабезпечення орендованого приміщення.
Постачання та споживання електричної енергії магазином за даним договором не є побутовим.
Постачальник продає електроенергію Споживачу для забезпечення роботи його електроустановок, а споживач регулярно звітує за спожиту електроенергію та оплачує вартість спожитої електроенергії на умовах договору.
Розрахунок за спожиту енергію з Постачальником проводиться за цінами та тарифами, затвердженими Регулятором згідно обраної Споживачем комерційної пропозиції (додаток №3 до Договору, а.с.25-26)
За період січня-квітня 2019 позивачем на об'єкт відповідачеві поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 736 кВт/год на суму 2101,90 грн. Спожита електрична енергія відповідачем оплачена. Взаємних претензій в цій частині за даний період у сторін немає (а.с.52).
За власним рішенням громадянин ОСОБА_1 з 28.02.2022 припинив свою підприємницьку діяльність, про що внесено відповідний запис в ЄДРПОУ №20170060005010994, РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.72-73).
Позов в Господарський суд Черкаської області до гр. ОСОБА_1 заявлено правомірно по суб'єктному складу учасників з огляду на спірний період господарської діяльності ФОП ОСОБА_1. Позивач звертався в загальний суд з позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і ухвалою Черкаського районного суду від 14.08.2025 провадження у справі №707/1243/25 було закрито з мотивів неможливості розгляду спору за правилами цивільного судочинства (а.с.53-55).
Спірне орендоване приміщення (магазину-бару) повернуте ФОП ОСОБА_1 з оренди власнику Сагунівській сільській раді 01.12.2019. Орендар визнав, що станом на 29.01.2020 відносини енергоспоживання ним не припинені, а письмовий договір електропостачання може бути розірвано (припинено) лише при повній відсутності заборгованості (а.с.43).
Правила роздрібного ринку електроенергії в Україні (затверджені постановою НКРЕЕКП від 14.03.2018 №312) передбачають, що у разі звільнення (орендованого) приміщення та припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи про намір припинити дію договору не пізніше, ніж за 20 днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, надати заяву про розірвання договорів, здійснити оплату всіх видів платежів, передбачених договорами - до заявленого для звільнення приміщення/остаточного припинення користування електричною енергією - п.4.27 Правил, підпункт 16 п.5.5.5 Правил (ПРРЕЕ у редакції 27.07.2019).
Остаточний розрахунок по договору постачання електричної енергії споживачем ОСОБА_1 не проведено, договір постачання електроенергії від 02.01.2019 розірвано сторонами лише в 2025 році - додаткова угода №1 про розірвання від 19.02.2025 (а.с.46-48).
18.12.2023 відособленим підрозділом "Черкаські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобленерго" проведена планова технічна перевірка засобів обліку енергії по об'єкту магазин-бар в с.Сагунівка, вул.Л.Українки, 77/1, з дозволеною потужністю електроустановок 5,0 кВт; зняті показники електролічильника на об'єкті та складено відповідний Акт №919/1/18-12-23 (а.с.51, 82). Споживання електроенергії (показники лічильника) на момент перевірки становить 7962 кВт/год на суму 58748,10 грн.
Відсутність оплати спожитої енергії 7962 кВт/год на суму 58734,93 грн за період 2019-2025 років стало причиною звернення позивача в суд за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу за спожиту електроенергію. На суму заборгованості позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних за користування чужими грошовими коштами.
Відповідач вимоги заперечив з мотивів невикористання орендованого приміщення з грудня 2019 року та відсутності доступу до спірного приміщення. Просить в позові відмовити з мотивів безпідставності та недоведеності вимоги.
Третя особа вимоги позову підтримала та вказала, що сільська рада не є стороною спірних відносин постачання та споживання електричної енергії на приміщення кафе-бару, яке орендував ФОП ОСОБА_1
Інших доказів сторонами не надано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Статус сторін в процесі.
Позивач та відповідач (на момент спірних відносин) є самостійними юридичними особами, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ, суб'єктами господарювання на ринку України з постачання та споживання електричної енергії і надання допоміжних послуг.
Місце проведення господарської діяльності сторін станом на 2019-2020 роки відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Застосування норм права до спірних відносин.
Відносини постачання та споживання електричної енергії в Україні, відносини між постачальником та кінцевим споживачем в Україні врегульовані приписами ЦК та ГК України, Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановою НКРЕЕКП від 14.03.2018 №312 про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а також умовами Типового договору постачання електричної енергії (непобутовий споживач) .
Згідно з ч.1, 2 ст.275 Господарського кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч.1, 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону).
Згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312:
п.1.2.15. Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа. Початок виконання умов договору, передбаченого цими Правилами, може встановлюватися за погодженням сторін. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та розірвання договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством;
п.3.1.1. Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку;
п.4.8. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору);
п.4.12. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ст.530 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір приєднання до умов постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг охоплюється приписами гл.54 ЦК України як різновид договору купівлі-продажу товару (електричної енергії як різновид товару) замкнутими електричними мережами.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу; договір до січня 2025 року не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин, а отже вказаний правочин є правомірним, законним та таким, що породжує взаємні права та обов'язкові до виконання зобов'язання. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.634 ЦК України умови договору приєднання встановлені однією з сторін договору у формулярах або інших стандартних формах, без внесення змін до його умов.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг споживачеві №71191000919 був укладений між сторонами 02.01.2019 шляхом подання споживачем заяви-приєднання до умов публічного договору.
Представники позивача наполягають на задоволенні позову та вказують на чинності договору постачання і розподілу електричної енергії між позивачем та відповідачем станом на 2023 рік. На споживача (відповідача) покладено обов'язок регулярного щомісячного зняття показників електролічильника та передачі показників в абонентський відділ енергопостачальника (позивача). З травня 2019 року відповідач показники споживання електричної енергії в орендованому приміщенні магазину-бару в с.Сагунівка постачальнику електроенергії не передавав.
Перевірку приладу обліку за грудень 2023 року на об'єкті нежитлове приміщення (магазин-бар) по вул.Лесі Українки, 77/1 в с.Сагунівка Черкаського району проводили контролери РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" 18.12.2023. В нежитлове приміщення їх допустив власник приміщення (уповноважена особа сільради). Оригінал Акту технічної перевірки засобів обліку №919/1/18.12.23 (а.с.82) знаходиться у АТ "Черкасиобленерго". Відповідачем не оскаржено дії посадових осіб РЕМ та АТ "Черкасиобленерго" щодо проведення перевірки енергообліку. Обставини фіксації в Акті технічної перевірки засобів обліку величини показників споживання електроенергії в грудні 2023 року по ФОП ОСОБА_1 (магазин-бар) не спростовані в належний спосіб.
Представник відповідача вимоги заперечує та вказує на відсутність доступу до приміщення магазину-бару з січня 2020 року, на відсутність споживання електроенергії з моменту передачі ключів від входу в приміщення орендодавцеві - Сагунівській сільській раді. Ставить під сумнів чинність Акту технічної перевірки засобів обліку №919/1 від 18.12.2023, оскільки примірник акту відповідачеві не вручено та не направлено. Сам споживач був відсутній в приміщенні об'єкту по вул.Лесі Українки, 77/1 (магазин-бар) в с.Сагунівка Черкаського району при технічному огляді засобу обліку енергії 18.12.2023.
Представник третьої особи (рада) заявляє, що в орендованому приміщенні (магазин-бар) в с.Сагунівка відповідач здійснював спільну підприємницьку діяльність з ФОП Гладким А.Г., розмістивши в орендованому приміщенні магазину-бару холодильне обладнання Гладкого А.Г. для продажу охолоджених напоїв під торгівельною маркою "Квіточка". При цьому відносини суборенди майна не оформлялись документально і сільська рада не давала згоди на суборенду нерухомого майна чи окремих площ. Після повернення ФОП ОСОБА_1 майна з оренди спірне приміщення магазину (будинок побуту (магазин-бар) в с.Сагунівка) закрите і ніким з 2019 року не використовується.
В судовому засіданні всі представники сторін та третьої особи заявили про відсутність необхідності залучення ФОП Гладкого А.Г. до участі у справі, оскільки відсутні з ним будь-які комерційні договори на використання майна, спільну діяльність, споживання електричної енергії тощо.
Судом встановлено, що позивачем на об'єкт відповідачеві поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії За період січня-квітня 2019 року в обсязі 736 кВт/год на суму 2101,90 грн. Спожита електрична енергія відповідачем за цей період оплачена. Взаємних претензій в цій частині за цей період - у сторін немає. Спірний період нарахування коштів за споживання електричної енергії - червень 2019-січень 2025 років.
Спірне приміщення магазину-бару в с. Сагунівка повернуте ФОП ОСОБА_1 з оренди 01.12.2019 Сагунівській сільській раді згідно акту приймання-передачі.
Правила роздрібного ринку електроенергії в Україні передбачають, що у разі звільнення (орендованого) приміщення та припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи про намір припинити дію договору не пізніше, ніж за 20 днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, надати заяву про розірвання договорів, здійснити оплату всіх видів платежів, передбачених договорами - до заявленого для звільнення приміщення/остаточного припинення користування електричною енергією - п.4.27 Правил, підпункт 16 п.5.5.5 Правил (ПРРЕЕ у редакції 27.07.2019).
На момент передачі приміщення магазину-бару з оренди власнику та після його повернення - з грудня 2019 року до січня 2025 року ОСОБА_1 не звернувся в Черкаський РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" чи до ТОВ "Черкасиенергозбут" з заявою про розірвання договору, нарахування всіх платежів та закриття особового рахунку споживача електроенергії.
За власним рішенням гр.ОСОБА_1 з 28.02.2022 припинив свою діяльність як підприємця, про що внесено відповідний запис в ЄДРПОУ №20170060005010994, РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.72-73).
Позов в Господарський суд Черкаської області до гр. ОСОБА_1 заявлено правомірно по суб'єктному складу з огляду на спірний період діяльності ФОП ОСОБА_1.
Остаточний розрахунок по договору ОСОБА_1 не проведено, договір постачання електроенергії розірвано сторонами лише в 2025 році - додаткова угода №1 про розірвання від 19.02.2025 (а.с.46-48).
18.12.2023 відособленим підрозділом "Черкаські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобленерго" проведена планова технічна перевірка засобів обліку енергії по об'єкту магазин-бар в с.Сагунівка, вул.Л.Українки, 77/1 , з дозволеною потужністю електроустановок 5,0 кВт; зняті показники електролічильника на об'єкті та складено відповідний Акт №919/1/18-12-23 (а.с.51, 82). Споживання електроенергії (показники лічильника) на момент перевірки становить 7962 кВт/год на суму 58748,10 грн та не спростовано відповідачем в належний спосіб.
З огляду на викладене, договір постачання електричної енергії вважається розірваним з моменту підписання додаткової угоди 19.02.2025, а отже до цього моменту кінцевий споживач універсальної послуги несе всі ризики використання та несплати електричної енергії.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не надано належних, достатніх та достовірних доказів, які свідчать про те, що відповідачем було розірвано з 01.12.2019 договір постачання електричної енергії, позовні вимоги про стягнення з відповідача 58734,93 грн вартості спожитої до січня 2025 року 7962 кВт/год електричної енергії, поставленої на виконання умов договору постачання електричної енергії від 02.01.2019 - є доведеними, підставними та обґрунтованими, а отже підлягають до задоволення.
Що стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов'язання.
Позивач з посиланням на приписи ст.625 ЦК України нараховує відповідачеві до стягнення 873,78 грн - 3% річних та 2442,68 грн інфляційних втрат за період з 07.03.2025 по 03.09.2025.
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок виконано вірно та не перевищує суми можливого нарахування.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду доказів проведення розрахунку з позивачем.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов'язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути 873,78 грн - 3% річних та 2442,68 грн інфляційних втрат на користь позивача з відповідача за прострочення грошового зобов'язання.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України суд має здійснити розподіл понесених сторонами судових витрат. З огляду на задоволення позову понесені витрати покладаються повністю на відповідача. Належить стягнути на користь позивача 3028 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (м.Черкаси, вул.Благовісна,166, код ЄДРПОУ 42474208) 58734,93 грн боргу, 873,78 грн - 3% річних, 2442,68 грн інфляційних втрат та 3028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 01.01.2026
Суддя Г.М.Скиба