Ухвала від 08.12.2025 по справі 921/503/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

08 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/503/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.

Розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Бойка Андрія Орестовича, АДРЕСА_1 .

до відповідача Вільхового Олега Олеговича, АДРЕСА_2

про стягнення майнової шкоди у розмірі 505 311,41 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

За участю учасників судового процесу:

від відповідача: Денисовський М. Д. - адвокат,

Багрій Ю.М. - адвокат.

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

У судовому засіданні 08.12.2025 оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Бойко Андрій Орестович звернувся до Господарського суду Тернопільської області до відповідача Вільхового Олега Олеговича про стягнення майнової шкоди у розмірі 505 311,41 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 25.08.2025, для розгляду справи №921/503/25 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву ФОП Бойка А.О. залишено без руху, на підставі абзацу 2 частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.

28.08.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд") на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява про усунення недоліків (вх. №6131 від 29.08.2025), зі змісту якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 27.08.2025.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2025 відкрито провадження у справі №921/503/25 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 07.10.2025.

Ухвалою суду від 07.10.2025 підготовче засідання відкладено на 23.10.2025 з підстав, викладених в ній.

У підготовчому засіданні - 23.10.2025 оголошено перерву до 06.11.2025, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Протокольною ухвалою від 06.11.2025 підготовче засідання відкладено на 25.11.2025.

Ухвалою суду від 06.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/503/25 до 25.11.2025.

У судовому засіданні 25.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення щодо клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі №921/503/25 та оголошено перерву до 08.12.2025.

Представник позивача у підготовче засідання 08.12.2025 не з'явився. Однак, у підготовчому засіданні 25.11.2025 заперечив щодо клопотання відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі №921/503/25 в усній формі, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Представник відповідача у підготовче засідання 08.12.2025 з'явився.

У підготовчому засідання 25.11.2025 підтримав клопотання (вх.№8306 від 25.11.2025) про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі №921/503/25 з підстав, викладених в ньому, на вирішення якої просить поставити такі питання:

- Які саме пошкодження отримав автомобіль RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 у ДТП від 13.02.2025?

- Чи всі пошкодження, вказані у висновку оцінювача №22/03-25 від 15.03.2025, пов'язані саме з цією ДТП?

- Чи могли частина пошкоджень виникнути до ДТП або внаслідок експлуатаційного зносу автомобіля?

- Яка реальна вартість відновлювального ремонту автомобіля на момент проведення експертизи, з урахуванням ринкової вартості запчастин та робіт?

- Чи відповідає розрахунок у наданому висновку оцінювача середньоринковим цінам на ремонтні роботи та запасні частини?

- Чи не завищено вартість запчастин і ремонтних робіт у наданому висновку оцінювача?

- Яка вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля (2017 р.в.)?

- Чи підлягає автомобіль відновленню шляхом ремонту, чи є випадок повної загибелі транспортного засобу?

- Чи проведено огляд транспортного засобу належним чином, з дотриманням правил і методик судової експертизи?

- Чи можна вважати висновок оцінювача №22/03-25 від 15.03.2025 таким, що відповідає вимогам Національних стандартів оцінки майна та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів?

- Чи є висновок оцінювача належним і достатнім документом для визначення реального розміру шкоди?

- Які саме фактичні витрати на ремонт автомобіля є необхідними та обґрунтованими для його приведення у стан, що передував ДТП?

- Чи відповідає вартість заявлених пошкоджень і ремонту сумі 505 311,41 грн, яка заявлена у позові?

- Чи можливе відновлення автомобіля із застосуванням аналогічних ( не нових, а вживаних) деталей, і як це вплине на вартість ремонту?

- Чи економічно доцільним є проведення ремонту, чи вигідніше придбання іншого аналогічного автомобіля 2017 року випуску?

Оплату за проведення експертизи гарантує.

Проведення експертизи просить доручити судовому експерту Мазуру Михайлу Степановичу.

Суд, розглянувши матеріали справи та клопотання представника відповідача, приймаючи до уваги, що розглянути спір по суті не являється можливим, оскільки виникли питання, роз'яснення яких потребує спеціальних знань, суд прийшов до висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Чинне законодавство не надає права господарському суду відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Дана правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2022 у справі №910/886/21, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 та від 14.07.2021 у справі №902/834/20.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з'ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Предметом заявлених позивачем позовних вимог є стягнення майнової шкоди у розмірі 505 311,41 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн, внаслідок пошкодженого транспортного засобу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на висновок №22/03-25 щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 505 311,41 грн.

Проте, представник відповідача заперечує щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, яка вказана у висновку №22/03-25, а також зазначає, що вказаний висновок не прирівнюється до висновку судового експерта у розумінні ст.ст. 98, 101 ГПК України.

За таких обставин, представник відповідача наголошує на необхідності призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

Отже, з тверджень учасників спору слідує, що фактично існує спір відносно визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, а тому потрібні спеціальні знання у галузі оцінки майна, зокрема транспортних засобів, що виходять за межі правових знань суду.

З огляду на зміст позовних вимог, суду необхідно встановити обставину, зокрема з'ясувати питання щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Таким чином, для об'єктивного та правильного вирішення спору, виходячи з завдання господарського судочинства, встановленого в статті 2 ГПК України та враховуючи предмет та підстави позовних вимог, необхідно встановити обставини, які потребують спеціальні знання.

Зазначені обставини неможливо встановити без спеціальних знань, якими суд не володіє.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи ( стаття 98 ГПК України).

Аналіз положень статей 99, 104 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

До з'ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).

Судова експертиза призначається з врахуванням норм Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, а також Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5.

За таких обставин, беручи до уваги клопотання представника відповідача, суд приходить до висновку, що для з'ясування вказаних обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право і такі обставини суд позбавлений можливості встановити самостійно, а отже вважає за необхідне призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу.

Як визначено статтею 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини 4 та 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши запропоновані представником відповідача питання та враховуючи, що призначається судова експертиза, суд зробив висновок про обґрунтованість запропонованих учасником справи - питань.

Окрім того, суд вбачає за доцільне запропонувати судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Відповідно до частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Статтею 7 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судову експертизу", судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз, що підтверджується свідоцтвами №77-22/П, №78-22/А, №79-22/П та №304 видані Міністерством юстиції України.

При поданні клопотання про призначення судової експертизи представником відповідача запропоновано доручити її проведення судовому експерту Мазуру Михайлу Степановичу.

Представник позивача пропозицій щодо судового експерта чи експертної установи не надав.

Враховуючи клопотання заявника та вимоги чинного законодавства, суд вважає за доцільне доручити проведення судової експертизи судовому експерту Мазуру Михайлу Степановичу.

Водночас, суд звертає увагу судовому експерту, що експертиза має бути проведена у встановлений абзацом 1 пункту 1.13 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень строк.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона , а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.

Оскільки до суду з відповідним клопотанням про призначення судової експертизи, звернувся саме представник відповідача, та враховуючи його згоду на проведення оплати, а тому суд вважає за доцільне оплату за проведення призначеної судом експертизи покласти на відповідача - Вільхового Олега Олеговича.

Частиною 5 статті 100 ГПК України визначено, що в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Пунктом 6 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу на час проведення експертизи.

Враховуючи зазначене, у зв'язку із призначенням судової експертизи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №921/503/25 на час проведення судової експертизи.

Відповідно до статті 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 232 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 69, 99, 100, 107, 117, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ОСОБА_2 про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі №921/503/25, задоволити.

2. Призначити судову автотоварознавчу експертизу у справі № 921/503/25, на вирішення якої поставити такі питання: