Справа №760/1646/25 2/760/7175/25
11 квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.
за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2025 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу 15-денний термін для надання відзиву.
Позивач у судове засіданні не з'явилася, повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 11 квітня 2025 року подав заяву про надання строку для примирення, посилаючись на те, що він намагається зберегти сім'ю і їм необхідний час для врегулювання спірних питань.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши заяву про надання строку для примирення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, відповідна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц.
Відповідно до частини сьомої статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
З урахуванням проголошеної Конституцією України охорони сім'ї державою, наявності у подружжя дитини, прагнення позивача зберегти шлюб, суд дійшов висновку про надання строку для примирення сторонам строком у чотири місяці, який є достатнім для можливості збереження сім'ї подружжя з урахуванням обставин справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
На підставі викладене, керуючись статтею 111 СК України, статтями 240, 251, 260, 353-355, суд
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Надати сторонам строк для примирення тривалістю у чотири місяці.
Провадження у справі зупинити до закінчення терміну надання строку для примирення, тобто до 11 серпня 2025 року.
Ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна