Іменем України
Справа № 285/5774/25
провадження у справі № 2-а/0285/115/25
23 грудня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:
та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Батранчі Д.О.
розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Тишкуна Артема Анатолійовича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Короткий зміст позовної заяви
18.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) серії 2КІ
№ 0006000754 від 08.10.2025 про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначає, що що згідно оскаржуваної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700 грн. До адміністративної відповідальності його було притягнуто за те, що 08.10.2025 о 10:53 по вул. Саксаганського, 33-51 в м. Києві водій ОСОБА_1 припаркував транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування, чим порушив вимоги знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Позивач посилається на те, що у порушенням вимог п. 15 ПДР України на місці, де було припарковано автомобіль, дорожньої розмітки не було, дорожній знак, що інформує про платність паркування, розташований таким чином, що його неможливо побачити з напрямку руху, яким рухався позивач. У матеріалах справи наявні два фото, однак на жодному із цих фото не зафіксовано дорожній знак разом із автомобілем позивача.
У відзиві на позов представник Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. Зазначає, що вина водія у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена належними доказами, зокрема фотофіксацією місця розташування автомобіля на платному майданчику паркування, наявністю дорожнього знаку 5.43 з табличною 7.14 з наведеними на цих знімках GPS-координатами, та іншими доказами. Так, на фото № 1 та № 5 зображено транспортний засіб позивача в одному і тому ж місці платного майданчика паркування з різницею в часі 14 хв., що підтверджує, що транспортний засіб знаходився на паркувальному майданчику понад 10 хв. На фото № 2 зображено дорожній знак 5.43 разом з табличкою 7.14 «Платні послуги» та 7.6.1. «Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку», а також інформаційну табличку із зазначенням номеру майданчику НОМЕР_2 , вартості паркування за одну годину - 35 грн та інформацію про спосіб та порядок оплати з QR-кодом, номер телефону оператора. Отже матеріали фотофіксації доводять, що автомобіль позивача був розміщений на платному майданчику паркування НОМЕР_2 понад 14 хв., а саме з 10:53 до 11:07, 08.10.2025, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Відповідно до п. 8.2 ПДР України дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними тимчасовими та із змінною інформацією. Посилання у позові на Постанови Верховного Суду від 17.03.2020 № 522/19138/17; від 15.09.2021 № 760/28737/19; від 26.05.2022 № 214/6197/21 є безпідставними, оскільки згідно інформації в ЄДРСР такі Постанови ВС з наведеними датами та номерами справ - відсутні. Межі зони платного паркування позначено дорожніми знаками 5.43 «Зона стоянки» з табличками 7.6.1. (спосіб паркування) та 7.14 (платні послуги), а також дорожнім знаком 5.44 «Кінець зони стоянки». Крім того, знак 5.43 дубльовано біля позначення пільгових місць для паркування, що додатково забезпечує його видимість та можливість сприйняття водіями. Таким чином, рухаючись від вул. Антоновича по вул. Саксаганського - від будівлі № 33, у напрямку будівлі № 41, де позивач здійснив стоянку, - він мав об'єктивну можливість помітити дорожній знак 5.43, що інформує про початок зони платного паркування у напрямку вул. Володимирської (а.с. 52).
Доводи сторін у справі
В судовому засіданні позивач просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідач головний спеціаліст-інспектор з паркування Тишкун А.А. в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 08.10.2025 о 10:53 по вул. Саксаганського, 33-51 в м. Києві водій ОСОБА_1 припаркував транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування, без оплати паркування (а.с. 65-69, 74-76, 80-84).
Зазначений автомобіль перебував на майданчику для платного паркування у період часу з 10:53 до 11:07 (14 хв.), що підтверджується фотознімками із наведеними на цих знімках GPS-координатами (а.с. 74).
На майданчику для паркування розміщено дорожній знак 5.43 разом з табличкою 7.14 «Платні послуги» та 7.6.1. «Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку», а також інформаційну табличку із зазначенням номеру майданчику НОМЕР_2 , вартості паркування за одну годину - 35 грн та інформацію про спосіб та порядок оплати з QR-кодом, номер телефону оператора, що підтверджується фотознімком із наведеним на цьому знімку GPS-координатами (а.с. 74).
Зазначений дорожній знак встановлено перед початком початком майданчика для платного паркування, що відповідає схемі організації дорожнього руху по вул. Саксаганського, 33-51 у м. Києві (а.с. 89).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.9. ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пп. 5.43 п. 33.4 ПДР України дорожній знак «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Відповідно до пп. 7.14 п. 33.4 ПДР України табличка до дорожніх знаків «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Згідно із ч.1 ст.152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Абзацом 4 примітки до вказаної статті встановлено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Отже, користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більше 10 хвилин без проведення відповідної оплати є порушенням правил дорожнього руху, що тягне за собою відповідність, передбачену ч. 1 ст.152-1 КУпАП.
Положеннями ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 користувач зобов'язаний:
- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
- сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
- розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Наданими відповідачем доказами, а саме матеріалами фотофіксації та схемою розміщення майданчика підтверджується факт розміщення 08.10.2025 о 10:53 по вул. Саксаганського, 33-51 в м. Києві на майданчику облаштованого дорожніми знаками 5.43 (зона стоянки) з інформацією на табличці 7.14 про спосіб оплати вартості послуги паркування, транспортного засобу Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував на майданчику 14 хв. (з 10:53 до 11:07).
Обставина щодо не проведення оплати за паркування позивачем не заперечується, натомість позовна заява обґрунтована відсутністю на місці паркування спеціальної дорожньої розмітки, яким позначається платне місце паркування, а також розташування дорожнього знаку 5.43 «Зона стоянки» таким чином, що його неможливо побачити.
Так, відповідно до п. 13 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
У той же час, згідно із пунктами 8.1, 8.2 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Отже, відсутність спеціальної дорожньої розмітки не відміняє дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України, а тому розміщення транспортного засобу на паркування в межах дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України без проведення оплати за паркування є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності.
Крім того, вимоги щодо розміщення дорожніх знаків передбачені п. 8.2-1 ПДР України та нормами ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
Так, відповідно до п. 8.2-1 ПДР України дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
З досліджених фотознімків вбачається, що дорожній знак 5.43 «Зона стоянки» встановлений з дотриманням вимог п. 8.2-1 ПДР України та ДСТУ, є добре видимим, не загороджений деревами, рекламою чи іншими об'єктами.
Отже, матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП.
Посилання позивача на те, що по вул. Саксаганського, 33-51 в м. Києві розташована дорога, яка має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, а тому у порушення абз. 4 п. 8.2-1 ПДР України знак 5.43 «Зона стоянки» не був продубльований на протилежному боці дороги, не заслуговують на увагу, оскільки за змістом вказаного абзацу та пункту ПДР України дорожній знак дублюється на протилежному боці дороги лише у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.
Однак в судовому засіданні сторони не заперечили, що дорога по вул. Саксаганського, 33-51 в м. Києві є дорогою одностороннього напрямку руху, яка має декілька смуг для руху в одному напрямку. При цьому, смуги руху в зустрічному напрямку на даній ділянці дороги відсутні.
Посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на постанови Верховного Суду від 17.03.2020
№ 522/19138/17; від 15.09.2021 № 760/28737/19; від 26.05.2022 № 214/6197/21 є безпідставними, оскільки згідно інформації з ЄДРСР такі постанови ВС з наведеними датами та номерами справ - відсутні.
Отже, судом встановлено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкцій статті, за якими позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах доказами, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Висновки за результатами розгляду позовної заяви
За змістом статей 2, 77 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що позов не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 02.01.2026.
Суддя Т.Б. Сташків