Справа № 274/8740/25
Провадження №1-в/0274/1223/25
29.12.2025 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (дистанційно), представника ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
19.12.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого ОСОБА_6 , який відбуває покарання в ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)». Клопотання обґрунтоване тим, що наявне у ОСОБА_6 захворювання входить до Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначених Додатком № 13 до Наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі».
В судовому засіданні захисник клопотання підтримав, просив його задовольнити. При цьому пояснив, що ОСОБА_6 хворіє на тяжку хворобу, яка відноситься до Розділу VІІ п. 2 - парапарези, Розділу ІІХ - стійкі неврологічні ураження кістково-м'язової системи, яку він набув під час проходження військової служби і ця хвороба прогресує. В жовтні 2024 року ОСОБА_6 переніс оперативне втручання на хребті, йому було встановлено систему транспедикуляторної фіксації на 8 гвинтів для підтримки хребта. Внаслідок захворювання ОСОБА_6 повністю визнано непридатним до військової служби. В умовах виправного центру ОСОБА_6 не може приймати участь у виробничій діяльності виправного центру, а також не може забезпечити собі реабілітаційне лікування.
Засуджений ОСОБА_6 підтримав подане клопотання, просив суд звільнити його від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою. При цьому пояснив, що до війни він працював водолазом та був повністю здоровим. Після повномасштабного вторгнення, він вступив до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини. Через деякий час на війні він відчув, що має проблеми зі спиною, але уваги на це не звертав. В 2024 став відчувати, що в нього відбирають ноги, пройшов обстеження, переніс операцію, став непридатним до військової служби. Документи щодо стану здоров'я він надавав до суду під час судового розгляду. Дана обставина прийнята до уваги судом апеляційної інстанції при пом'якшенні покарання. Через погані умови в виправному центрі, його стан здоров'я погіршився, але про це він виправний центр не повідомляв, чекає рішення суду про звільнення його по хворобі.
Представник виправного центру щодо клопотання засудженого поклався на розсуд суду.
Прокурор заперечував з приводу задоволення клопотання, оскільки в матеріалах відсутній висновок про те, що він захворів на тяжку хворобу, на яку посилається захисник в клопотанні та не може відбувати покарання. Крім того, стан здоров?я засудженого враховано апеляційним судом при призначенні покарання у виді обмеження волі.
Дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників розгляду клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
За приписами ст. 84 КК та з урахуванням роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу», факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбування покарання. При вирішенні судом питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухиляється він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Положеннями статті 84 КК визначено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від відбування покарання внаслідок тяжкої хвороби.
Статтею 63 КВК України передбачено, що лікувально-профілактична і протиепідемічна робота у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 6 ст. 154 КВК України якщо особа, засуджена до громадських робіт або обмеження волі, визнається особою з інвалідністю першої чи другої групи, орган чи установа виконання покарань вносить подання до суду про її дострокове звільнення. Разом з поданням до суду надсилається висновок медико-соціальної експертної та спеціальної лікарської комісії.
Як встановлено з матеріалів особової справи, ОСОБА_6 засуджений 11.08.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк на 5 (п'ять) років. Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з дня приведення вироку до виконання. У строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення, а саме: з 03.03.2023 до 04.03.2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.07.2025 вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.08.2023 змінено в частині призначеного покарання. Пом'якшено ОСОБА_6 за ч.3 ст.286-1 КК України основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років обмеження волі. ОСОБА_6 вважається засудженим за ч. 3 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 5 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років. В іншій частині вирок Святошинського районного суду міста Києва від 11.08.2023 залишено без змін.
В обґрунтування клопотання захисник посилається на наступні документи:
- копію свідоцтва про хворобу від 31.03.2025 № 2025-0331-1200, згідно з яким ОСОБА_6 встановлено діагноз: М51.1 Наявність системи транспедикулярної фіксації на 8 гвинтів на рівні L3-L4, L4-L5, встановлення системи транспедикулярної фіксації на 8 гвинтів з приводу ускладненого остеохондрозу поперекового відділу хребта L3-L4, L4-L5 М51.1 Хронічний дискогенний попереково - крижовий радикуліт у вигляді радикулопатії L3-L4, L5 корінців двобічно зі стійким больовим, мютонічним синдромом, помірними рухово - чутливими розладами при помірному порушенні функції. І11.9 Гіпертонічна хвороба ІІ стадія. ІХС. Дифузний кардіосклеоз. СН І ст. Е04.0 Дифузний зоб І ст. без порушення функції. Н27.0 Артифакія, короткозорість в 1,0 лівого ока, початкова катаракта, далекозорість в 1,0Д правого ока. Захворювання пов?язане з проходженням військової служби. На підставі статті 64а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби;
- копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 20073. зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_6 перебував у стаціонарі нейрохірургічного відділення № 2 КНП КМК ЛШМД по направленню з військової частини з 15.10.2024 по 05.11.2024, діагноз: ускладнений острохондроз поперекового відділу хребта. Абсолютний стеноз поперекового відділу хребта L3-L4, L4-L5 Стато-динамічні порушення. Операція (17.10.2024) - лямінектомія L3-L4, L4-L5. Встановлення системи ТПФ на 8 гвинтів. Після операційний період протікав без ускладнень. Стан хворого покращився, больовий синдром регресував. Хворий виписаний для подальшого спостереження і лікування у лікаря військової частини;
- копію результату дослідження ЕНМГ (електронейроміографія стимуляційна + голкова (нижніх кінцівок)) з висновками від 15.11.2024;
- копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 7188 відділення радіаційної психоневрології Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкогології НАМН України від 17.12.2024 , згідно з якою ОСОБА_6 перебував у стаціонарі з 25.11.2024 по 17.12.2024. Основний діагноз: дегеративно - дистрофічне захворювання хребта, абсолютний стеноз хребцевого каналу поперекового від. хребта на рівні L3-L4, L4-L5 хребців, вертеброгенна полірадікулонейропатія н/кінцівок, стан після хірургічного лікування 17.10.2024 - лямінектомії L3-L4, L4-L5 зі встановленням системи ТПФ, стійкі стато - динамічні порушення хребта (М54.5). Супутній: пресбіопія (н52.4) Артефакія ОS (Н86.1). Травматичний мідріаз (Н21.8). Гіперліпідемія (Е78). Дифузний зоб щит (Е04.0);
- копію виписки з медичної карти амбулаторного хворого, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_6 перебував у стаціонарі в Медичному центрі реабілітації та паліативної допомоги в період з 27.01.2025 по 21.02.2025. Повний діагноз: дегенеративно - дистрофічне захворювання хребта. Абсолютний стеноз поперекового відділу хребта L3-L4, L4-L5. Вертеброгенна полірадікулопатія нижніх кінцівок. Стато - данамічні порушення. Стан після хірургічного втручання. Реабілітаційний діагноз: компресія нервових корінців G55.1 Реабілітаційна процедура не уточнена Z50.9 R45 Нервозність. Z50.1 Фізіотерапія. Z50.4 Психотерапія. Z54.8 Період видужання після іншого лікування. Z54.0 Стан після хірургічного втручання;
- копію запису лікаря - невропатолога Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 11.03.2025, згідно з яким на підставі ст. 23б графи Розклад хвороб Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони;
- копію консультаційного висновку лікаря - невропатолога Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 11.03.2025, згідно з яким ОСОБА_6 встановлений діагноз: М.51.1 - Порушення поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією (G55.1) . Хронічний дискогенний попереково - крижовий радикуліт, лікований оперативно 17.10.2024 - лямінектомія L3-L4, L4-L5, встановлення системи ТПФ на 8 гвинтів у вигляді радикулопатії L3-L4, L5 корінців двобічно, стійким больовим, міотонічним синдромом, помірними рухово-чутливими розладами при помірному порушенні фінкції. Рекомендації: ступінь обмеження - І ступінь (помірний);
- копію рентгенологічного дослідження поперекового відділу хребта з описом від 11.03.2025; заключення: рентгнен картина остеохондрозу L4-L5. Деформуючий спондильоз L4-L5;
- копію запису лікаря - нейрохірурга, в якому зазначена оцінка критеріїв життєдіяльності особи: здатність до пересування - помірний ступінь обмеження (1 ступінь); здатність до самообслуговування - помірний ступінь обмеження (1 ступінь); здатність до трудової діяльності - помірний ступінь обмеження (1 ступінь);
- копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.05.2025 № 8604/25/167/Р, згідно з яким у ОСОБА_6 : здатність до самообслуговування, пересування - помірний ступінь обмеження; здатність до орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою - нормальна; здатність до здобуття освіти - легкий ступінь обмеження; здатність до трудової діяльності - помірний ступінь обмеження; код допоміжного засобу реабілітації - 06 03 06 - протези на попереково-крижовий відділ хребта (бандажі, пояси); засоби допоміжні для осіб з обмеженням життєдіяльності - 06 03 - 06 - милиці ліктьові; потребує в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров?я, санаторно-курортному лікуванні;
- копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 08.08.2025 про те, що ОСОБА_6 в період з 27.07.2025 по 08.08.2025 перебував у стаціонарному лікуванні, діагноз: загострення хронічного дискогенного попереково-крижового радикуліту у вигляді радікулопатії L3-L4, L5 корінців двобічно на фоні поширеного острохондрозу хребта з помірно - вираженим больовим та м?язево-тонічним синдромами, порушення функції статики та ходи. Стан після ламінектомії L3-L4, L4-L5 - 17.10.2024; встановлення системи транспедикулярної фіксації на 8 гвінтів з приводу ускладненого острехондрозу поперекового лівого відділу хребта, абсолютного стенозу L3-L4, L4-L5. Вторинна сенсорно - моторна полінейропатія нижніх кінцівок. Виписаний з незначним покращенням.
- копію листа ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» від 08.12.2025 вих. № 8-31-25/к-31.
Разом з тим, з дослідженим судом матеріалів не вбачається, що засуджений ОСОБА_6 визнаний особою з інвалідністю першої чи другої групи. Також, суду не надано висновок медико-соціальної експертної та спеціальної лікарської комісії, з якого суд міг би зробити висновок, що встановлені засудженому діагнози перешкоджають подальшому відбуванню покарання.
Наявне в засудженого захворювання, що стало підставою для встановлення третьої групи інвалідності та визнання його непридатним до військової служби, було виявлене в нього до вчинення кримінального правопорушення та враховано судом при пом'якшенні покарання апеляційним судом, при цьому, апеляційний суд не вбачав підстав для звільнення засудженого від покарання, призначивши покарання у виді обмеження волі. Наявність в засудженого інших тяжких захворювань, які з'явились після постановлення вироку, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання, стороною захисту не доведена.
Перебуваючи в місцях обмеження волі засуджений може отримувати медичне лікування на загальних підставах, звертатися за медичною допомогою до медичної установи за місцем перебування, лікуватися стаціонарно. Сам по собі факт наявності тяжких захворювань, які, до того ж, існували і на час ухвалення вироку суду і були відомі суду, без доведеності того, що вони перешкоджають подальшому відбування покарання, не дають підстав для звільнення особи на підставі ч. 2 ст. 84 КК України.
Перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначений у Додатку 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15.08.2014 року, на який посилається захисник, визначає основні засади організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, регламентує процедуру підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою засуджених до позбавлення волі. Натомість ОСОБА_6 засуджений та відбуває покарання у виді обмеження волі, має можливість отримати медичну допомогу в закладі охорони здоров'я на загальних підставах, разом з цим, як було встановлено в судовому засіданні, за час відбування покарання у виді обмеження волі засуджений за медичною допомогою не звертався.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання захисника про звільнення його від відбування покарання за хворобо засудженого ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 395, 537, 539 КПК України, ст. 84 КК України, ст. 152 КВК України, суд, -
В задоволені клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1