154/1889/25
1-кп/154/247/26
29 грудня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представників потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі
відеоконференції),
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному №42024030000000048 від 28.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.246, ч.2 ст.15 ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,
15 травня 2025 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному №42024030000000048 від 28.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.246, ч.2 ст.15 ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Ухвалою судді від 21.05.2025 у кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання.
23 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення прокурору обвинувального акта через невідповідність його вимогам КПК України. В обґрунтування свого клопотання захисник зазначив, що в тексті обвинувального акту не наведено достатніх обставин, які б дозволяли зрозуміти про фактичне вчинення обвинуваченими особами конкретних дій, що прямо чи опосередковано спрямовані на вчинення закінченого замаху на кримінальне правопорушення, передбачені ч.2 ст.15 ч.4 ст.246 КК України та ч.2 ст.15 ч.4 ст.191 КК України. Сторона обвинувачення не навела в обвинувальному акті чітких фактичних обставин, які б давали підстави зрозуміти, що порубка дерев мала бути здійснена безпосередньо обвинуваченими особами, а також не описано, в чому виразився їх намір незаконно заволодіти такими деревами. Формулювання дій обвинувачених не відображає того, яким саме чином обвинувачені планували заволодіти деревиною, адже сам по собі намір вивезення із місця заготівлі не вказує однозначно на можливість та намір заволодіння деревиною саме обвинуваченими. Із тексту обвинувального акту не вбачається, яким чином кожен з обвинувачених мав намір заволодіти певною деревиною. Тобто, на думку захисника, обвинувальний акт не містить необхідної характеристики об'єктивної сторони інкримінованих кримінальних правопорушень. Формулювання обвинувачення є шаблонним та неіндивідуалізованим. В обвинуваченні щодо кожного з трьох обвинувачених наведено ідентичний текст, без чіткого розмежування ступеня участі та характеру дій кожної особи у причинно-наслідковому зв'язку з інкримінованими їм кримінальними правопорушеннями. Обвинувальний акт складається із «копіювання» одного й того ж формулювання, що прямо суперечить принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності. Крім того, захисник зазначив, що обвинувальний акт містить суттєві розбіжності у кваліфікації дій обвинувачених в частині зазначених статей (їх частин) Кримінального кодексу України, за якими висунуто обвинувачення. Зокрема, на початку обвинувального акту вказано, що кожен з обвинувачених у даному кримінальному провадженні обвинувачується, серед іншого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України. Також, в обвинувальному акті в розділі «формулювання обвинувачення» зазначено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України. В той час як в іншій частині тексту обвинувального акту ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються за ч.2 ст.15 ч.4 ст.191 КК України. Таким чином, формулювання обвинувачення є незрозумілим та неконкретним, що порушує право на захист обвинувачених та унеможливлює повний та всебічний судовий розгляд кримінального провадження в розумні строки, з урахуванням відсутності повноважень суду будь-яким чином вплинути на реалізацію права (а не обов'язку) прокурора змінити обвинувачення в суді в порядку ст.338 КПК України.
Захисник та обвинувачені в підготовчому судовому засіданні підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечив та суду пояснив, що вважає заявлене захисником клопотання безпідставним, а обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки в ньому зазначені усі, передбачені ч.1 ст.91 КПК України, обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Крім того, при встановленні під час судового розгляду нових фактичних обставин кримінального правопорушення, прокурор має право змінити обвинувачення з метою зміни правової кваліфікації або обсягу обвинувачення, що передбачає положення ст. 338 КПК України. Вважає, що доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту КПК України зводяться до незгоди з доведеністю висунутого обвинувачення. З урахуванням такої стадії судового провадження, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред'явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим. Невірне зазначення певної частини статті кваліфікації дій обвинувачених є опискою та не є таким порушенням норм КПК України, яке тягне за собою повернення обвинувального акту прокурору. До того ж, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, та формулюванні обвинувачення за вказаною статтею відносно всіх обвинувачених вірно зазначено усі кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Представники потерпілих також просили відмовити захиснику в задоволенні його клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до ч.3 ст.291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Водночас, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що необґрунтоване повернення обвинувального акту прокурору порушує встановлене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право обвинуваченого постати перед судом без невиправданої затримки.
Перевіривши зміст обвинувального акту суд приходить до висновку, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, і законних підстав для повернення обвинувального акту прокурору, немає.
У вказаному обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення так, як їх вважає встановленими прокурор, а тому суд не може вдаватися в оцінку правильності їх встановлення на цій стадії судового провадження.
Розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.
Розбіжності в обвинувальному акті у кваліфікації дій обвинувачених в частині зазначених статей (їх частин) Кримінального кодексу України, за якими висунуто обвинувачення, є лише опискою, що також не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки така описка може бути усунена прокурором під час судового розгляду.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору.
Керуючись ст.ст.291,314,315 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 02.01.2026.
Головуючий ОСОБА_1