Справа № 761/9427/20
Провадження № 1-кп/761/730/2025
02 жовтня 2025 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201910010006974 від 22.07.2019, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ, Луганської області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції закону № 2747-VIII від 06.06.2019),
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у тому, що він 21 липня 2019 року, приблизно о 19 год. 20 хв., не маючи права на керування транспортними засобами та не маючи посвідчення водія, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп?яніння та керуючи технічно справним мопедом «FoxWell» н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині просп. Перемоги зі сторони вул. В. Василевської в напрямку вул. Зоологічна та наближався до ділянки дороги навпроти будинку № 32 по просп. Перемоги в м. Києві.
Під час керування транспортним засобом, водій ОСОБА_4 грубо порушуючи вимоги п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не зреагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки і не впоравшись з керуванням допустив наїзд керованого ним мопеда на пішохода ОСОБА_5 з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді стоячого в крайній правій смузі руху автомобіля «Рено», д.н. НОМЕР_2 .
Внаслідок проявленої злочинної необережності водієм ОСОБА_4 та порушення ним правил безпеки дорожнього руху визначених ПДР України, пішоходу ОСОБА_5 , в результаті наїзду, спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритої травми лівого коліна у вигляді перелому проксимального епіфізу латерального виростка великогомілкової кістки, забійної рани медіальної поверхні суглоба та закритої травми лівої гомілки у вигляді перелому верхньої третини малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до середнього степеню тяжкості.
Під час керування транспортним засобом водій мопеда «FoxWell» дорожнього руху України н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 порушив п. п. 2.3. «б», 2.9 «а», 12.1 Правил; п. 2.3 «б»: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9 «а»: водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п. 12.1: Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у керуванні транспортним засобом з порушенням правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні постало питання, щодо наявності підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження стосовно нього, при цьому зазначив, що усвідомлює, що вказана підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою.
Прокурор не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінальних проваджень.
Потерпілий у судове засідання не прибув, позивні вимоги підтримав та просив задовольнити, надіслав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, та наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох роківі до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції закону № 2747-VIII від 06.06.2019), яке являється нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, за яке передбачено, покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Таким чином, з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення минуло більш як три роки, при цьому, перебіг строку давності стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не зупинявся та не переривався.
Так, ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення 21.09.2019, а наступне правопорушення ним було вчинено 24.07.2022, тобто на момент його вчинення, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за даним кримінальним правопорушенням закінчились
Враховуючи наведене ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, зазначених у п.п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження стосовно нього необхідно закрити.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироці суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч.1 ст.118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Враховуючи, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, що є нереабілітуючою підставою, яка означає, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Відповідно до висновку колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №930/497/23 у разі згоди особи на завершення кримінального провадження у формі закриття, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона. Відтак, закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат.
Отже, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду заявленого потерпілим ОСОБА_5 до ОСОБА_4 цивільного позову, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до постанови Верховного Суду у справі №161/694/20 від 10.08.2021 закриття кримінального провадження, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Водночас у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження, у зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 , необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 284-288; 371-372 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону № 2747-VIII від 06.06.2019), у зв'язку із закінченням строків давності, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження № 1201910010006974 від 22.07.2019за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону № 2747-VIII від 06.06.2019), на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Речові докази - зберігати в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів в розмірі 1796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн. 90 коп.
Речовий доказ - мопедом «EAGLE», н.з. НОМЕР_1 - повернути у розпорядження власника ОСОБА_4 .
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1