Справа № 562/4239/25
26.12.2025 року суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Шуляк А.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.3 ст.172-20 КУпАП,
10 грудня 2025 р., близько 20 год. 30 хв. на території військової частини НОМЕР_2 , в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, був виявлений солдат ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме стійкий запах алкоголю, порушення координації рухів, в подальшому для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння був направлений в медичний заклад, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Клопотань про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Отже, виконання військовослужбовцями Збройних Сил України обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду є підставою для притягнення їх до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин зазначених у постанові підтверджується матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ЛВР № 1041 від 10 грудня 2025 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3032 від 10.12.2025р., в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 , який перебував на території військової частини з явними ознаками алкогольного сп'яніння від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КП «Рівненський центр психічного здоров'я населення» РОР, не встановлено.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, яке передбачене санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника в прибуток держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.283,284,294 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст.308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд.
Суддя