про залишення касаційної скарги без руху
31 грудня 2025 року
м. Київ
справа №120/14968/25
адміністративне провадження №К/990/52286/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року (суддя Свентух В.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (колегія у складі суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В., Шидловського В.Б.)
у справі № 120/14968/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФ України у Вінницькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії ГУ ПФ України у Вінницькій області щодо недоплати частини поточної пенсії з березня 2021 по вересень 2024 (включно);
- зобов'язати відповідача виплатити нараховану але недоплачену за цей період частину пенсії одним платежем у сумі 378578,81 грн. з коштів, з яких виплачується основна пенсія.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2025, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12,2025, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за цими позовом ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15.12.2025 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати судові рішення у справі № 120/14968/25 та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною другою ст. 328 КАС України визначено, що в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За змістом норм ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду касаційної інстанції;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) судові рішення, що оскаржуються;
4) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
7) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується;
8) перелік матеріалів, що додаються.
Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що в прохальній частині такої скаржником не вказані конкретні судові рішення, які він просить переглянути та скасувати.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
При цьому, в останньому абзаці цієї ж частини ст. 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Цим же пунктом встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у частині другій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі наводиться обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутня вказівка на жоден із пунктів (абзац) ч. 4 ст. 328 КАС України як саме підстави для касаційного оскарження судових рішень. Також скаржником не наведений конкретний перелік норм процесуального права, які, на переконання позивача, були порушенні судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 не містить належних обгрунтувань щодо підстав касаційного оскарження.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
У той же час відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги, приведеної у відповідність до вимог ч. 2 ст. 330 КАС України (а саме із наведеним у ній переліком судових рішень, які є предметом оскарження, й обгрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених відповідною нормою частини 4 ст. 328 КАС України).
Керуючись ст.ст. 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 120/14968/25 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя С.Г. Стеценко