про відкриття касаційного провадження
30 грудня 2025 року
м. Київ
справа №460/1349/24
адміністративне провадження №К/990/53911/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року
у справі №460/1349/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Рівненській області у зарахуванні вислуги років в податковій міліції та пільгової вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу за період служби в органах податкової міліції за період з 28 липня 2001 року по 01 листопада 2005 року з розрахунку 1 рік служби в органах податкової міліції за 1 рік служби в національній поліції, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 09 червня 2006 року по 19 лютого 2010 року, з 14 вересня 2012 року по 30 червня 2015 року з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за період служби в органах податкової міліції за період з 28 липня 2001 року по 01 листопада 2005 року з розрахунку 1 рік служби в органах податкової міліції за 1 рік служби в національній поліції, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 09 червня 2006 року по 19 лютого 2010 року, з 14 вересня 2012 року по 30 червня 2015 року з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю, та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років, з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року, позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Національної поліції в Рівненській області 17 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 58 Конституції України, статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), статей 12, 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), пунктів 1, 2, 3, постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393 (далі - постанова КМУ №393), наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця» від 20 липня 2006 року №722 (далі - наказ МВС №722), наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МВС» від 12 серпня 2011 року №546 (далі - наказ МВС №546) та не врахували висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 14 листопада 2023 року у справі №600/3836/22-а, від 18 жовтня 2023 року у справі №360/17/23, від 26 жовтня 2023 року у справі №140/7147/20.
Скаржник наполягає, що служба в податковій міліції не входить до вичерпного переліку періодів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції згідно зі статтею 78 Закону №580-VIII. На його думку, суди помилково застосували до цих правовідносин постанову КМУ №393, яка регулює виключно питання пенсійного забезпечення, а не проходження служби в поліції.
Скаржник зазначає, що постанова КМУ №393 не може застосовуватися для обчислення стажу служби в поліції (для надбавок), оскільки це регулюється виключно Законом №580-VIII. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі №140/7147/20.
Скаржник також зазначає, що суди безпідставно зобов'язали Головне управління Національної поліції в Рівненській області направити документи для призначення пенсії, зарахувавши пільговий стаж до календарного, оскільки у позивача відсутні необхідні 25 календарних років вислуги. Скаржник наголошує, що після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119, чітко розмежовано поняття календарної та пільгової вислуги: календарна дає право на призначення пенсії, а пільгова впливає лише на її розмір. Оскільки позивач звернувся з рапортом у листопаді 2023 року (вже під час дії нових норм), пільгова вислуга не може компенсувати нестачу календарної.
Висновок про те, що необхідною умовою для призначення пенсії є саме наявність календарної вислуги років, а пільгова вислуга враховується лише для визначення розміру пенсії (згідно з чинним законодавством), викладено у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №360/17/23 та від 14 листопада 2023 року у справі №600/3836/22-а.
Скаржник звертає увагу на порушення норм матеріального права судами, які зарахували позивачу пільговий стаж (1,5 місяці за 1 місяць служби) у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за період з 14 вересня 2012 року по 30 червня 2015 року, оскільки наказ МВС №722, який передбачав таке пільгове обчислення, втратив чинність 26 вересня 2011 року на підставі наказу МВС №546. Тому правових підстав для пільгового обчислення після 26 вересня 2011 року не існувало.
У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Рівненській області просить Верховний Суд скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статті 58 Конституції України, статті 78 Закону №580-VIII, статей 12, 17 Закону №2262-XII, пунктів 1, 2, 3, постанови КМУ №393, наказу МВС №722, наказу МВС №546 та перевірки необхідності застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 листопада 2023 року у справі №600/3836/22-а, від 18 жовтня 2023 року у справі №360/17/23, від 26 жовтня 2023 року у справі №140/7147/20.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Головного управління Національної поліції в Рівненській області, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Крім того, Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернулося до Суду з клопотанням, у якому просить зупинити виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі №460/1349/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі №460/1349/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу №460/1349/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі №460/1349/24.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа