про залишення касаційної скарги без руху
30 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 580/9949/24
адміністративне провадження № К/990/53226/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року
у справі № 580/9949/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 18 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 квітня 2024 року №8/д щодо непризначення їй одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168), як дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), смерть якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, та повернення документів на доопрацювання;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII, пунктом 2 Постанови КМУ № 168 як дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 15 млн. грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, задоволено позов частково:
- визнано протиправним та скасовано пункт 18 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 квітня 2024 року №8/д щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII, пунктом 2 Постанови КМУ № 168 як дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, та повернення документів на доопрацювання;
- зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги як дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду;
- відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 тис. грн.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України 18 грудня 2025 року звернулося з касаційною скаргою, заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду та клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
На обґрунтування поважності підстав пропуску строку відповідач зазначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25 червня 2025 року не роз'яснив строки касаційного оскарження. Для недопущення пропуску строку подання касаційної скарги Міністерство оборони України просить відстрочити сплату судового збору.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262 «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з'ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту її прийняття.
Отже, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 25 липня 2025 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано більше ніж через чотири місяці після закінчення строку на касаційне оскарження (18 грудня 2025 року).
Пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником на обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
У цьому випадку належними доказами можуть вважатися лише ті докази, які підтверджують факт отримання копії оскаржуваного судового рішення, тобто, такі як: поштовий конверт в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку, довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу позивача, розписка про отримання копії судового рішення нарочно або інші докази щодо направлення судового рішення засобами електронного зв'язку.
Строки касаційного оскарження є загальновідомими та прямо встановлені частиною першою статті 329 КАС України - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду.
Міністерство оборони України є суб'єктом владних повноважень у розумінні частини другої статті 4 КАС України, а отже зобов'язане діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Така правова природа суб'єкта владних повноважень передбачає презумпцію знання законодавства, включаючи норми процесуального права, що регулюють порядок та строки оскарження судових рішень.
Тому нероз'яснення у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції щодо строку та порядку касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у порядку спрощеного позовного провадження, не може розглядатися як обставина, що унеможливлює або ускладнює реалізацію суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження.
Таким чином, Міністерство оборони України не надало належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку, як і точної дати отримання заявником копії оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, Верховний Суд визнає неповажними зазначені Міністерством оборони України причини поновлення строку касаційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року.
Значна тривалість пропуску строку - близько ста тридцяти п'яти днів, може свідчити про системну неналежну організацію роботи Міністерство оборони України з процесуального супроводу судових справ.
У такому разі заявнику слід надати до Верховного Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, навівши об'єктивні причини та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії з подання до суду касаційної інстанції касаційної скарги у строк, визначений законом.
При вирішенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Верховний Суд враховує наступне.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків Суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Відстрочення сплати судового збору є виключним способом забезпечення доступу до правосуддя для осіб, які через об'єктивні фінансові труднощі не можуть негайно сплатити судовий збір. Водночас відстрочення сплати судового збору не повинно бути способом для уникнення процесуальних наслідків пропуску строків або інструментом для виправлення власної процесуальної недбалості.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - серпень 2024 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становив 3028,00 грн.
Згідно зі статтею 4 Закону №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичній особі необхідно було сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що складало 1211,20 грн.
Отже, судовий збір, який Міністерству оборони України необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1211,20 грн х 200% х 0,8= 1937,92 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку неусунення недоліків у частині сплати судового збору, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку та відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі № 580/9949/24.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі № 580/9949/24.
3. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі № 580/9949/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
4. Надіслати Міністерству оборони України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
5. У випадку неусунення недоліків у частині сплати судового збору, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа