про відмову у відкритті касаційного провадження
30 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/17609/21
адміністративне провадження № К/990/53559/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року
у справі №240/17609/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати з 05 червня 2021 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII);
- зобов'язати відповідача з 05 червня 2021 року нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ; що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених на 01 січня календарного року щомісяця.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року позов задоволено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати позивачці із 05 червня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 05 червня 2021 року нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп.
20 травня 2025 року позивачка звернулася до суду першої інстанції із заявою про зміну способу виконання рішення, в якій просила змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №240/17609/21 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 05 червня 2021 року нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 невиплачене за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №240/17609/21 як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) за період з 05 червня 2021 року по 31 травня 2022 року та з 01 жовтня 2022 року по 31 січня 2023 року, у сумі 127162,96 грн
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року і ухвалено нове рішення, яким заяву задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі N240/17609/21. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 05 червня 2021 року по 31 травня 2022 року та з 01 жовтня 2022 року по 31 січня 2023 року, у сумі 127162 грн (сто двадцять сім тисяч сто шістдесят дві гривні) 96 коп.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 10 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.
Правилами частини другої статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Варто зауважити, що частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які за наслідками їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Перевіркою змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень колегією суддів встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в касаційному порядку оскаржує постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року, якою вирішено питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення та ухвалену за наслідками здійснення апеляційного перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року.
Однак, КАС України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку статті 378 КАС України) та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої в порядку апеляційного перегляду такої ухвали суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, а виняткові обставини заявником не наведені та не встановлені Судом самостійно, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 333 КАС України в контексті здійснення касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у порядку статті 378 КАС України, висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 07 липня 2025 року у справі №380/16964/22, від 07 липня 2025 року у справі №420/8793/20, від 22 липня 2025 року у справі №380/20438/24 та від 13 листопада 2025 року у справі №240/11920/24.
Керуючись статтями 294, 328, 333, 378 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі №240/17609/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа