31 грудня 2025 року
м. Київ
справа №160/12685/25
адміністративне провадження № К/990/55708/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №160/12685/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА ОЙЛ" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправними та скасування постанов,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА ОЙЛ» звернулось до суду із позовом до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №14-16/25;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №15-16/25;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №16-16/25;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №17-16/25.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2025, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025, позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №14-16/25.
Визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №15-16/25.
Визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №16-16/25.
Визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу від 21.04.2025 №17-16/25.
30.12.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025, та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Предметом оскарження у справі є визнання протиправними та скасування постанов Державної екологічної інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про накладення штрафу відповідно до вимог ч.7 ст. 44 Закону України за порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції №№ 14-16/25, 15-16/25, 16-16/25, 17-16/25 від 21.04.2025 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 31.03.2025 р. №№58-РН, 59-РН, 60-РН, 61-РН, за якими до ТОВ «ДОВІРА ОЙЛ» застосовано штрафні санкції у розмірі 68 000, 00 грн. за кожною такою постановою.
Окрім того, суд першої інстанції розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відкриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень статті статті 262 КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні)
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
В касаційній скарзі скаржник описує фактичні обставини у справі, зазначає нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.
Також, в касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пунктів «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Судом не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Скаржник не наводить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи у касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені відповідними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №160/12685/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА ОЙЛ" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправними та скасування постанов.
Копію цієї ухвали суду направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа