30 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/11074/24 пров. № А/857/9855/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Гудима Л.Я., Носа С.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року (суддя - Костюкевич С.Ф., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного рішення - не зазначено),
в адміністративній справі №140/11074/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позову, просила: 1) визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату № 988 від 06.12.1994, виданої Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький»; 2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію з урахуванням довідки №988 від 06.12.1994, виданої Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький» про заробіток для обчислення пенсії.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому висловив свої заперечення проти його задоволення. Просив відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату № 988 від 06.12.1994, виданої Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.06.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 01.07.2000 відповідно до довідки №988 від 06.12.1994, виданої Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький».
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду винесене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи відповідача про те, що довідка №988 від 06.12.1994 про заробітну плату позивача не відповідає вимогам п.2.9 та абзацу 2 пп.3 п.2.1 розділу ІІ порядку №22-1 та не підтверджена первинними документами, а тому не може бути підставою для перерахунку пенсії позивача. Таким чином, право на перерахунок пенсії з врахуванням періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000 згідно наданої довідки у позивача відсутнє. Тому вважає апелянт, помилковим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 у справі №140/11074/24 скасувати та ухвалити нове, законне та обгрунтоване рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 з 02.05.2022 перебуває на обліку в органах ПФУ як одержувач дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
23.05.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії, долучивши до такої довідку про заробітну плату № 988 від 06.12.1994, видану Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький». У заяві позивач просила здійснити перерахунок її пенсії, обчисливши її із заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 01.07.2000, як передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 7, 36).
За результатами розгляду цієї заяви від 23.05.2024 відповідач листом від 17.06.2024 №7612-6976/Н-02/8-0300/24 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку її пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату № 988 від 06.12.1994, виданої Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький» за період з листопада 1986 року по жовтень 1991 року, оскільки така не відповідає вимогам пункту 2.9, абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 та не підтверджена первинними документами (а.с.43-45).
Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Судом вірно враховано, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
Розділом ІІ Порядку № 22-1 передбачено види документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з абзацом 2 підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно абзацу 3 підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1).
Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05 липня 2006 року (далі Порядок № 919), запроваджено механізм визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та підприємствами заробітної плати за основним місцем роботи застрахованої особи та страхового стажу.
Так, відповідно до Порядку № 919 за період роботи до 01 січня 1998 року заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні, визначається за наявності підприємства, де працювала особа, або його правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
За відсутності на підприємстві або в його правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається, виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві або в його правонаступника. Довідка про середню заробітну плату за відповідною або аналогічною їй професією (посадою) надається підприємством, де працює (працювала) особа, або його правонаступником.
Таким чином судом вірно зазначено, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. При цьому визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З цього приводу також вірно враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 341/1132/17.
Так, з матеріалів справи видно, що 23.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 01.07.2000, долучивши до такої довідку про заробітну плату № 988 від 06.12.1994, видану Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький» за період з листопада 1986 року по жовтень 1991 року.
Зі змісту довідки № 988 від 06.12.1994 видно, що вона завірена печаткою вказаного товариства та містить відомості про фактичну суму заробітної плати позивача за період з листопада 1986 року по жовтень 1991 року.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Однак, неможливість ГУ ПФУ у Волинській області провести перевірку відповідності даних довідки про заробітну плату за періоди з 1986 по 1991 роки первинними документам, не повинно покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки вищевказана довідка видана належним органом та містять усі необхідні відомості щодо розміру заробітної плати позивача.
При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії.
З цього приводу, судом також вірно враховано правовий висновок Верховного Суду висловлений у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем (апелянтом) не було надано належних доказів про скасування довідки про заробітну плату позивача № 988 від 06.12.1994 або про недостовірність чи не відповідність дійсності записів зроблених у ній.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не може бути позбавлений свого права на нарахування пенсії згідно з вказаної довідки через неможливість перевірки їх достовірності органом Пенсійного фонду у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг жодним чином впливати. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів.
Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області, які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки про заробітну плату № 988 від 06.12.1994, виданої Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький».
Згідно абз.1, 2 ч.4 ст.45 Закону №1058, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З матеріалів справи видно, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії 23.05.2024, а тому такий мав бути проведений з першого числа наступного місяця, тобто з 01.06.2024.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідача здійснити з 01.06.2024 перерахунок та виплату пенсії позивачу, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 01.07.2000 відповідно до довідки №988 від 06.12.1994, виданої Плодоворозсадницьким радгоспом «Луцький».
Доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують та зводяться до непогодження із ним, а тому апеляційним судом визнаються як необґрунтовані.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року в адміністративній справі №140/11074/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Л. Я. Гудим
С. П. Нос