Справа № 544/2639/25
пров. № 2/544/975/2025
Номер рядка звіту 38
19 грудня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участю секретаря Киричевської В. М.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 11 серпня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1689559 у виді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями.
31.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-06/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-06/25 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15661,46грн, з яких: 2998,94грн - сума заборгованості за тілом, 7826,52грн - сума заборгованості за відсотками; 4836грн - сума заборгованості за пенею.
З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище суму заборгованості за кредитним договором № 1689559 від 11.08.2024, а також понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «СВЕА ФІНАНС», не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло. Відповідачу надано строк для подачі відзиву, однак останній своїм правом не скористався, відзиву до суду не надіслав.
Відповідно дост.280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.
19.12.2025 згідност.281ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
11 серпня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1689559 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» у виді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х655 (а.с. 12-16).
У відповідності до п. 1.1 - 1.14 Договору умови кредиту наступні: сума кредиту 3000грн; строк кредиту - 360 днів, процентна ставка - фіксована: стандартна процентна ставка 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору; знижена процентна ставка - 1,455% в день; дата надання кредиту - 11.08.2024 або 12.08.2024; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою - 18813,79 % річних, за зниженою процентною ставкою - 18579,09% річних (а. с. 12-16).
Згідно п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .
Після встановлення вказаних обставин суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5, 6, 7 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
У відповідності зі ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.
Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов'язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.
У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов'язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.
Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов'язань між сторонами.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процессуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, судом встановлено та доказів іншого відповідачем не надано, що договір між відповідачем та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора в електронній формі.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1,2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Перерахування ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» грошових коштів на рахунок відповідача за кредитним договором № 1689559 підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 04.04.2025 про перерахування ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на картку НОМЕР_1 3000,00грн (а.с. 23).
Отже, кредитор виконав свій обов'язок перед відповідачем по перерахуванню кредитних коштів, проте відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в нього виникла заборгованість.
Також судом встановлено, що 31.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-06/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-06/25 від 31.03.2025 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 15661,46грн, з яких: 2998,94грн - сума заборгованості за тілом, 7826,52грн - сума заборгованості за відсотками; 4836грн - сума заборгованості за пенею (а.с.24-25).
Отже, позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором, зазначеним вище, яка в загальному розмірі складає 15661,46грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки до нього перейшло право вимоги за кредитним договором № 1689559, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 .
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд уважає за можливе стягнення заборгованості на користь нового кредитора.
Отже, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2998,94грн та 7826,52грн заборгованості за відсотками.
При цьому, суд уважає, що позивач при заявлені вимог до відповідача за кредитним договором № 73411642 від 12.10.2024 не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по теперішній час.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що кредитний договір № 1689559 укладено 11.08.2024, тобто в період дії на території України воєнного стану, суд уважає, що з відповідача не підлягає стягненню пеня в сумі 4836грн. Вказане буде узгоджуватись із пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 10825,46грн (2998,94грн+7826,52грн).
З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 10825,46грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК Українисудовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1674,42грн з розрахунку: 10825,46грн х 2422,40грн/15661,46грн = 1674,42грн.
Керуючись ст.1-18,76-81,141,259,264,265,268,280,281,354,355 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", юридична адреса: вул. Іллінська, б. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за договором № 1689559від 11.08.2024 в розмірі 10825 (десять тисяч вісімсот двадцять п'ять) гривень 46 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 2998,94 грн та заборгованості за відсотками - 7826,52грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", юридична адреса: вул. Іллінська, б. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, понесені судові витрати в сумі 1674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) гривні 42 копійки.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченомуЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 30.12.2025.
Суддя Н.В.Нагорна