Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6281/25
Провадження №2/552/2684/25
29.12.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Майєр Віталія Іванівна,
відповідач - Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області»,
представник відповідача - Третяк Марина Володимирівна,
третя особа - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,
представник третьої особи - Третяк Марина Володимирівна,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В позовній заяві посилався на те, що з 2010 року він працює в Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області», з 01.02.2022 по теперішній час обіймає посаду лікаря-невропатолога терапевтичного відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) ТМО.
Наказом відповідача від 23 липня 2025 року № 75 о/д «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» лікарю - невропатологу терапевтичного відділення ОСОБА_1 оголошено догану за умисне порушення вимог пункту 6.2. розділу 6 Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне обладнання МВС України по Полтавській області, затвердженого наказом установи від 26.06.2025 №64о/д та пункту 2.32. розділу 2 Посадової інструкції, що були ним допущені в установі із 14.07.2025 по 23.07.2025 та проявляються у відмові здійснювати фіксацію часу прибуття та вибуття із роботи за допомогою електронної системи та не здійсненні такого фіксування.
Позивач вважає, що дисциплінарне стягнення застосовано до нього неправомірно, наказ від 23 липня 2025 року № 75 о/д «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» не відповідає вимогам чинного законодавства України, роботодавцем не досліджено та не враховано всіх обставин за яких вчинено проступок, що виключає законні підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та є підставою для скасування незаконного наказу.
Спірний наказ не містить достатніх даних про конкретні винні дії щодо порушення посадових обов'язків, які б могли бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани.
14.07.2025 в перший робочий день після відрядження до м. Дніпро його було ознайомлено з наказом від 26.06.2025 № 64 о/д «Про затвердження Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» та в присутності заступника начальника установи з медичних питань ОСОБА_2 , начальника ЦПМ Руденка В.М., начальника сектору кадрового забезпечення та військового обліку ОСОБА_3 , юрисконсульта Третяк М.В. ознайомлено складено «Акт про відмову працівника поставити підпис про ознайомлення із наказом ДУ «ТМО УМВС України по Полтавській області» від 26.06.2025 №64 о/д».
В Акті від 14.07.2025 зазначено, що ОСОБА_1 «від підписання наразі відмовився, повідомив, що планує подати зауваження до наказу після детального його вивчення. Працівнику зазначено, що отримати копію наказу він може у діловода установи».
Ознайомившись з наказом від 26.06.2025 № 64 о/д «Про затвердження Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» він виклав свої зауваження щодо його відповідності вимогам чинного законодавства України та, користуючись правом, встановленим ст. 307 Цивільного кодексу України, не надав згоду на знімання його на фото, кіно-, теле- чи відеоплівку.
Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області, затверджене наказом від 26.06.2025 № 64 о/д не містить інформації про умови, строки та порядок зберігання інформації, отриманої автоматизованою системою обліку, особи відповідальної за її зберігання, що виключає законність розпорядчого документа та ставить під загрозу захист моїх персональних даних, як працівника установи, про що було повідомлено роботодавця в установленому законом порядку.
Він своєї згоди на збір та обробку персональних даних, починаючи з дати їх виходу на роботу із відрядження, тобто з 14.07.2025 року (фіксація часу свого прибуття/вибуття шляхом наближення до камери на необхідну відстань - розпізнавання обличчя) не надавав. Використання технології розпізнавання обличчя в реальному часі без застосування належних законодавчо визначених процедурних гарантій та механізмів наглядового контролю становить порушення вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 23 липня 2025 року № 75 о/д «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» та вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 01 серпня 2025 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.
У відзиві посилався на те, що пунктом 5.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими протоколом загальних зборів трудового колективу ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 06.12.2018 №3 передбачено, що роботодавець зобов'язаний організувати облік робочого часу Працівників.
Для спрощення процедури обліку робочого часу працівників установи, забезпечення дотримання принципів неупередженості та рівності при реалізації вищевказаного обов'язку, в установі було встановлено електронну систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів (далі - електронна система), порядок функціонування якої затверджено наказом ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 26.06.2025 №64 о/д «Про затвердження Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» (далі - Наказ 64 о/д та Положення, відповідно).
Після видачі Наказу № 64 о/д працівників установи ознайомлено зі змістом вказаного наказу та Положення.
Лікар-невропатолог терапевтичного відділення з неврологічними ліжками на 55 ліжок ( з них 35 терапевтичних ліжок та 20 неврологічних ліжок ) лікарні на 55 ліжок Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» ОСОБА_1 у період з 23.06.2025 по 11.07.2025 перебував у відрядженні до ДУ «Східне територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» на підставі наказу установи від 19.06.2025 № 52 ос/ВД. До роботи після відрядження приступив 14.06.2025.
З метою своєчасного інформування працівника про виданий наказ, у день виходу на роботу після відрядження, ОСОБА_1 було надано для ознайомлення Наказ №64 о/д та додаток до нього.
Працівник відмовився ставити підпис про ознайомлення, тому для фіксації факту ознайомлення із змістом наказу було залучено працівників установи, в присутності яких ОСОБА_1 оголошено текст наказу та обов'язки працівників, встановлені Наказом 64 о/д.
Проте письмово засвідчити факт ознайомлення працівник відмовився. Про вказане було складено Акт про відмову працівника поставити підпис про ознайомлення із наказом ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 26.06.2025 №64 о/д.
В той же день, 14.07.2025, Позивач надав Зауваження до наказу від 14.07.2025, в яких він підтвердив своє ознайомлення із змістом Наказу №64 о/д та Положення.
В ході реалізації повноважень, покладених на відповідальну особу за контроль обліку робочого часу в установі, начальник Центру превентивної медицини установи провів перевірку виконання працівниками вимог Наказу 64 о/д та встановив, що за період з 07.07.2025 по 15.07.2025 електронна система не фіксувала авторизацію ряду працівників, серед яких є і Позивач.
Безпосередній керівник Позивача, завідувач терапевтичним відділенням з неврологічними ліжками Лікарні, надала Доповідну записку (копія додається), в якій зазначила, що Позивач не проходить фіксацію.
Позивачем з метою висловлення своєї позиції щодо виконання Наказу №64 о/д 18.07.2025 також надано Пояснювальну записку (копія додається), зміст якої повністю ідентичний Зауваженням від 14.07.2025.
Наказом від 23.07.2025 № 75 о/д «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 оголошено догану за умисне порушення вимог пункту 6.2 розділу 6 Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області, затвердженого наказом установи від 26.06.2025 №64 о/д та пункту 2.32 розділу 2 Посадової інструкції, що були ним допущені в установі із 14.07.2025 по 23.07.2025 та проявляються у відмові здійснювати фіксацію часу прибуття та вибуття із роботи за допомогою електронної системи та не здійсненні такого фіксування.
До дисциплінарної відповідальності позивач притягнутий з додержанням встановленого законом порядку та за допущене ним порушення трудової дисципліни.
Тому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Не погодившись з доводами, викладеними відповідачем у відзиві, позивач надав відповідь на відзив, у якій просив при ухваленні рішення врахувати надані ним у відповіді на відзив доводи.
Відповідач надав заперечення (на відповідь на відзив) у яких також не погодився з доводами позивача, наведеними у відповіді на відзив.
Третя особа Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надала письмові пояснення на позовну заяву, у яких зазначила, що до Міжрегіонального управління від Полтавської обласної прокуратури надійшло звернення ОСОБА_1 від 02.06.2025 про вчинення мобінгу (цькування) на робочому місці та порушення трудових прав.
Відповідно до даної заяви позивач просив провести перевірку викладених у заяві фактів та надати правову оцінку діям посадових осіб Товариства щодо створення шкідливих умов праці, ознак мобінгу (цькування), порушення чинного трудового законодавства.
Відповідно до Положення Міжрегіональне управління реалізує державну політку у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
У зв'язку з надходженням звернення позивача, Міжрегіональним управлінням за погодженням Держпраці здійснено захід державного нагляду (контролю) у діяльності Товариства щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та праці в межах питань, яка стали підставою для здійснення даного заходу державного нагляду (контролю), що підтверджується наказом Міжрегіонального управління № 449/ПНС-ЗК від 23.06.2025.
Відповідно до направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № ПНС/1/10890-25 від 27.06.2025 перевірка Товариства посадовими особами Міжрегіонального управління здійснювалася у період з 02 по 15 липня 2025.
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) Міжрегіональним управлінням складено Акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та праці № ПНС/ПЛ/15329/ПАА024686 від 15.07.2025 (далі - Акт), який підписаний посадовими особами Міжрегіонального управління, а також начальником Товариства, про що свідчать особисті підписи відповідно.
Позивач до Міжрегіонального управління щодо неправомірності винесення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності не звертався. Заходи державного нагляду (контролю) з підстав предмету позову не здійснювалися.
Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи з викликом сторін.
Інші заяви та клопотання від сторін не надходили.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області».
Наказом ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» від 26 червня 2025 року №64 о/д «Про затвердження Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» в установі було встановлено електронну систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів.
Відповідно до пункту 1.1. це Положення визначає порядок функціонування системи контролю за робочим часом працівників ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» із застосуванням технічних засобів фіксації, у тому числі електронної системи з функцією розпізнавання обличчя.
Метою впровадження системи є підвищення трудової дисципліни, об'єктивна фіксація прибуття/вибуття працівників та облік робочого часу.
Пунктом 2.2 Положення передбачено, що фото працівників використовуються виключно для забезпечення коректної ідентифікації під час фіксації входу/виходу. Установою забезпечується схоронність бази фотографій працівників із дотриманням режиму конфіденційної інформації.
Згідно пункту 3.1. Положення фіксація часу приходу та відходу працівників здійснюється автоматично шляхом ідентифікації особи за допомогою камери з програмним забезпеченням розпізнавання обличчя, яка розміщена в холі першого поверху установи поряд з головним входом та на другому поверсі терапевтичного відділення лікарні.
Перед початком робочого дня та після закінчення робочого дня працівники установи здійснюють фіксацію часу свого прибуття/вибуття шляхом наближення до камери на необхідну відстань.
Вимоги даного пункту відповідають вимогам пункту 6.2. розділу 6 Положення, згідно якого працівники зобов'язані перед початком робочого дня та після закінчення робочого дня працівники установи здійснювати фіксацію часу свого прибуття/вибуття шляхом наближення до камери на необхідну відстань.
Пунктом 3.4. Положення дані про фактичний час перебування працівника в установі зберігаються в захищеній базі протягом строку, визначеного внутрішніми нормативними актами та вимогами законодавства (але не менше 3 місяців).
Позивача ОСОБА_1 з вказаним наказом №64 о/д від 26 червня 2025 року було ознайомлено 14 липня 2025 року.
Оскільки позивач відмовився поставити підпис про ознайомлення, працівниками відповідача було складено Акт про відмову працівника поставити підпис про ознайомлення із наказом ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 26.06.2025 №64 о/д.
14.07.2025 позивач надав зауваження до наказу від 26.06.2025 «Про затвердження Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області», у яких він зазначив, що вважає цей наказ таким, що суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, посилаючись на ст. 307 ЦК України, зазначив, що не надає дозволу на його зйомку на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.
Наказом Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» від 23 липня 2025 року №75 о/д «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» оголошено догану лікарю - невропатологу терапевтичного відділення з неврологічними ліжками на 55 ліжок (з них 35 терапевтичних ліжок та 20 неврологічних ліжок) лікарні на 55 ліжок Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» ОСОБА_1 за умисне порушення вимог пункту 6.2. розділу 6 Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне обладнання МВС України по Полтавській області, затвердженого наказом установи від 26.06.2025 №64о/д («Працівники зобов'язані перед початком робочого дня та після закінчення робочого дня працівники установи здійснювати фіксацію часу свого прибуття/вибуття шляхом наближення до камери на необхідну відстань») та пункту 2.32. розділу 2 Посадової інструкції («У межах своїх посадових обов'язків виконує інші усні та письмові доручення, накази та розпорядження безпосереднього керівника та керівників), що були ним допущені в установі із 14.07.2025 по 23.07.2025 та проявляються у відмові здійснювати фіксацію часу прибуття та вибуття із роботи за допомогою електронної системи та не здійсненні такого фіксування.
Доказів того, що він виконував вимоги Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне обладнання МВС України по Полтавській області, позивач до матеріалів справи не надав.
Невиконання вимог цього Положення пояснює тим, що вважає його вимоги незаконними.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Інформація про фізичну особу є видом інформації за її змістом (стаття 10 Закону України «Про інформацію»).
Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону України «Про інформацію»).
Закону України «Про захист персональних даних» регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних (стаття 1 цього Закону).
Положеннями статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац десятий). Розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця (абзац одинадцятий).
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» об'єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону України «Про інформацію»).
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (абзац перший). Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (абзац другий).
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»).
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про захист персональних даних» володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За змістом частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» заборонено обробку даних про фізичну особу без її згоди, а пункт 6 частини другої статті 8 цього Закону передбачає, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону України «Про захист персональних даних»); конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частина друга статті 21 Закону України «Про інформацію»); розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди -лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що здійснення фотофіксації працівника з метою його ідентифікації та контролю за робочим часом, його приходом або відходом з роботи на підставі вказаних норм закону є збиранням інформації про особу.
Згідно ч. 1 та 3 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, фото обличчя особи для її ідентифікації не є інформацією про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»), а відповідно не віднесено законом до конфіденційної інформації.
Як встановлено судом, фотографування працівників із застосуванням функції розпізнавання обличчя здійснюється з метою контролю за використанням ними робочого часу.
Згідно пункту 1.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку трудова дисципліна забезпечується створенням Роботодавцем необхідних організаційних та економічних умов для високопродуктивної праці, відповідальним і свідомим ставленням Працівників до роботи, а також заохоченнями за сумлінну працю, до Працівників, які порушують трудову дисципліну, застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
Згідно п. 5.6. Правил внутрішнього трудового розпорядку роботодавець зобов'язаний організувати облік робочого часу Працівників.
Тому застосування відповідачем системи обліку використання працівниками робочого часу відповідає вимогам п. 1.2 та 5.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Також, враховуючи, що фотографування працівників здійснюється роботодавцем, якому працівниками при прийнятті на роботу надано свої фотокартки, суд приходить до висновку, що на даний випадок не поширюються обмеження, встановлені ст 307 ЦК України.
Кабінет Міністрів України надав роз'яснення, з якого слідує, що приміщення та території закладів охорони здоров'я є громадським місцем.
Тому здійснення фотофіксації часу прибуття та вибуття працівника закладу охорони здоров'я на території такого закладу, не може бути розцінено як неправомірне.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що:
«ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року у справі № 487/1885/17 (провадження № 61-25009св18) вказано, що:
«підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника».
Аналогічний висновок наведений і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2023 року у справі № 690/190/21 (провадження № 61-10261св22).
Таким чином, невиконання позивачем вимог Положення про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне обладнання МВС України по Полтавській області», затвердженого наказом установи від 26.06.2025 №64о/д, та правил внутрішнього трудового розпорядку є дисциплінарним проступком.
Незгода з Положенням про систему контролю за робочим часом із застосуванням технічних засобів у Державній установі «Територіальне медичне обладнання МВС України по Полтавській області не є поважною причиною невиконання його приписів.
На підставі викладеного судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваного наказу.
В задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Оскільки судом в задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати покладаються на нього та не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області», адреса: м. Полтава, вул.Симона Петлюри, 64, код ЄДРПОУ 08733966,
третя особа - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, адреса: м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 119, код ЄДРПОУ 44730367.
Повне судове рішення складено 29.12.2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова