єдиний унікальний номер справи 531/3114/24
номер провадження 2-др/531/16/25
31 грудня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді - Герцова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Капленко Є.С.,
розглянувши заяву представника позивача - адвоката Комаренко Оксани Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі №531/3114/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Карлівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення факту самостійного виховання дітей та стягнення аліментів,-
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Карлівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення факту самостійного виховання дітей та стягнення аліментів задоволено частково.
26 листопада 2025 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Комаренко О.В. про ухвалення додаткового рішення, у якій просила долучити до матеріалів справи №531/2/3114/24 докази понесених судових витрат та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 19 500,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що 20.11.2025 у цивільній справі №531/3114/24 проголошено рішення суду, яким позов задоволено частково. У дебатах представником позивача зроблено заяву про долучення доказів протягом 5 днів з моменту винесення рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи та надані докази, суд вважає, що заява представника позивача - адвоката Комаренко О.В. підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 і п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу і пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правових послуг №08ЛГ/10 від 08.10.2024, акт від 24.11.2025 прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правових послуг №08ЛГ/10 від 08.10.2024, квитанція №64 від 08.10.2025, квитанція №53 від 24.11.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1711 від 02.04.2024.
При винесенні судового рішення питання щодо розподілу вказаних витрат не вирішувалось.
Зважаючи на викладене, враховуючи факт часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити витрати позивача на професійну правничу допомогу, зокрема у розмірі 13 000,00 грн. А у стягненні з відповідача решти суми слід відмовити, оскільки позов задоволено частково.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 137, 140, 141, 259, 263-265, 268, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача - адвоката Комаренко Оксани Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі №531/3114/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Карлівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення факту самостійного виховання дітей та стягнення аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень нуль копійок).
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя О. М. Герцов