єдиний унікальний номер справи 545/1086/25
номер провадження 2/531/508/25
31 грудня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Герцова О.М.,
за участі секретаря судового засідання Капленко Є.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулось до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 12 485,30 грн, та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 21.01.2020 року між ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 021012-2111-1000169, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 .
У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
26.05.2020 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови суду, відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти, на підставі яких ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 46 849,00 грн.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», № АО4504509, то остання керуючись ст.ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» страхове відшкодування в розмірі 34 363,70 грн.
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 12485,30 грн.В зв'язку з чим, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18.03.2025 матеріали вказаної цивільної справи передано на розгляд за підсудністю до Карлівського районного суду Полтавської області.
Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 01 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримав 02 травня 2025 року, що підтверджується розпискою про вручення рекомендованого повідомлення.
У запропонований судом строк відповідач відзив на позов не надав, а тому відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними у справі доказами.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
21.01.2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір № 021012-2111-1000169 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне». Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 на випадок дорожньо-транспортної пригоди. Строк дії договору з 22.01.2020 по 21.01.2021.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2020 у справі №642/2834/20 встановлено, що 26 травня 2020 року о 09 год. 50 хв. гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai H-1», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Харкові по вул. Озерянській, біля буд. 56, не дотримався безпечної швидкості та дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mitsubishi ASX», державний номерний знак НОМЕР_3 , який не рухався, від удару транспортний засіб «Mitsubishi ASX» здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_4 , від удару транспортний засіб «Toyota Camry» здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , від удару транспортний засіб «Volkswagen Polo» здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Santa FE», державний номерний знак НОМЕР_5 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим було спричинено матеріальну шкоду.
Дана ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2020 у справі №642/2834/20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, обставина наявності вини відповідача у заподіянні матеріальних збитків власнику автомобіля Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
26.05.2020 року водій, який керував застрахованим транспортним засобом під час настання події, ОСОБА_3 , звернувся до страхової компанії із заявою - повідомленням №30143 про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування.
З протоколу огляду транспортного засобу від 29.05.2020 року та фото матеріалів вбачається, що на автомобілі Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , виявлені ушкодження.
Відповідно до рахунку - фактури ТОВ «МОЛАВТОПРОМ» №0000000373 від 05.06.2020 за замовленням ОСОБА_2 було проведено роботи щодо ремонту автомобіля марки Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість яких становить 48819,00 грн.
Згідно страхового акту №30143/20 та розрахунку №30143/20 суми страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 46 849,00 грн.
Платіжною інструкцією №3316 від 08.07.2020 підтверджується, що ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» виплатило на ремонт автомобіля на рахунок ТОВ «МОЛАВТОПРОМ» кошти в сумі 46 849,00 грн.
Станом на 26.05.2020 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyundai H-1», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно полісу серії АО №004504509, за яким ліміт за шкоду життю та здоров'ю становить 260000,00 грн., ліміт за шкоду майну становить 130000,00 грн., франшиза 0,00 грн.
Згідно страхового акту №109.02188020-1 від 28.08.2020 за договором ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів №АО-4504509від 26.09.2019 та розрахунку суми страхового відшкодування ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» від 25.08.2020 сума страхового відшкодування становить 34 363,70 грн, одержувач: ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна».
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 12485,30 грн.
03.05.2024 ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на адресу ОСОБА_1 направлено претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка залишилася без уваги.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Нормою ст. 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно положень ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, що відповідає положенням ст. 27 Закону України «Про страхування».
Згідно з положеннями ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 у цивільній справі N 6-2188цс16.
Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до роз'яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну
відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно зі ст. 94 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог.
Оскільки на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», його вина встановлена постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 15.06.2020 у справі №642/2834/20, страхова компанія виконала своє зобов'язання, відшкодувала ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхове відшкодування, тому наявні підстави для стягнення із відповідача різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Враховуючи, що відповідачем відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням не проведено, будь-яких заперечень з приводу суми відшкодування та її виплати не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
У порядку статті 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним під час звернення з даним позовом до суду судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (код ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 102, м. Київ) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 12485,30 грн (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень тридцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (код ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 102, м. Київ) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.М. Герцов