Справа № 529/860/25
Провадження № 2/529/529/25
іменем України
29 грудня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Петренко Л.Є.,
за участю секретаря - Звягольської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
встановив:
Представник ТОВ “Бізнес Позика» 23.09.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 436279-КС-001 від 13.11.2021 у загальній сумі 29 713 грн. 13 коп., а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позову вказав, що 13.11.2021 між ТОВ “Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 436279-КС-001, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України “Про електронну комерцію» і Правил про надання споживчих кредитів ТОВ “Бізнес Позика» через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Згідно договору позичальник отримав кредит у розмірі 10 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку, строком до 30.04.2022, на умовах сплати процентів за користування кредитом, які є фіксованими у розмірі 1,07766643% за кожен день.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 04.09.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 29 713,13 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 213,13 грн заборгованість за простроченими відсотками та 1500 грн заборгованість за комісією, які позивач просить стягнути з відповідача разом із понесеними судовими витратами. Також зазначає, що проценти нараховані в межах строку кредитування і будь-які санкції (пеня, штраф) не нараховувалися.
06.10.2025 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з?явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи у відсутність представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання тричі не з?явився. Судові повістки направлялися ОСОБА_1 за останньою відомою адресою його місця реєстрації, оскільки такий знятий з реєстрації 09.12.2021, однак поштові конверти повернуті без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ч.11 ст.128 ЦПК України. Відзиву чи будь-яких клопотань відповідач не подав.
Враховуючи норми ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу у один із способів, визначених статтею 16 ЦК України.
Судом встановлено, що 13.11.2021 між ТОВ “Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання кредиту № 436279-КС-001, шляхом обміну електронними документами, в порядку ст.12 Закону України “Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 підписав вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно договору позичальник отримав кредит у розмірі 10 000 грн, строком до 30.04.2022, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,07766643% в день (фіксована ставка) та сплати комісії за надання кредиту в розмірі 1500 грн (а.с.22-23)
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Послідовність дій відповідача щодо отримання кредиту зазначений позивачем у візуальній формі послідовності дій клієнта (а.с.28)
13.11.2021 позивач перерахував відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн, що підтверджується платіжним документом (а.с.30)
Зарахування кредитних коштів 13.11.2021 в розмірі 10 000 грн на картку, що відкрита на ім?я ОСОБА_1 підтверджується листом та випискою про рух коштів по картці АТ «Універсалбанк».
Отже встановлено, що між позивачем та відповідачем дійсно укладено вищезазначений договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.04.2022 (кінець строку кредитування) загальний розмір заборгованості відповідача становить 29 713,13 грн, з яких 10 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 18 213,13 грн заборгованість за простроченими відсотками та 1 500 грн заборгованість за комісією (а.с. 11-18).
Відповідно до зазначеного розрахунку нарахування відсотків здійснювалося у строк кредитування, штрафні санкції не нараховані.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем ОСОБА_1 отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і він користувався кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення його зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. Жодних платежів на погашення кредиту ОСОБА_1 не вносив.
Отже враховуючи ті обставини, що в порушення умов кредитного договору відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-268, 280, 280 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика», (місце знаходження: вул. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 436279-КС-001 від 13.11.2021, що складається із заборгованості за тілом кредита 10 000 грн, заборгованості за простроченими відсотками 18 213,13 грн та заборгованості за комісією 1 500 грн., а всього 29 713 (двадцять дев?ять тисяч сімсот тринадцять) грн 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика», (місце знаходження: вул. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуюча Л.Є. Петренко