Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3501/24
Провадження № 2-о/376/36/2025
"27" січня 2025 р. Сквирський районний суд Київської області в складі :
Головуючого судді - Коваленка О.М.,
при секретарі - Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,-
Встановив:
До суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин.
В обгрунтування своєї заяви заявник вказав, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », що підтверджується Свідоцтвом про народження видане Надеждинською сільською радою Саратського району Одеської області, а.з. №43, Серія НОМЕР_1 .
18 липня 1976 року уклала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009959444, від 12 січня 2012 року та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_4 .
Прізвище після реєстрації шлюбу стало ОСОБА_5 . Даний шлюб 25 березня 1982 р. було розірвано міським ЗАГСом м. Киселів Кемеровської області, а.з №122, що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009959444, від 12 січня 2012 року.
Після розірвання шлюбу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_5 ) познайомилась та проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 .
Від спільного проживання в них народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження видане Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.12.2016 р., а.з №218, серія НОМЕР_2 , де у графі «батько» вказано « ОСОБА_6 », а у графі «мати» - « ОСОБА_5 ».
29.05.1990 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », уклала шлюб із ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про укладання шлюбу видане Чубинецькою сільською радою Сквирського району Київської області від 26.12.1991 р. а.з №3. У даному свідоцтві про укладання шлюбу у графі «громадянка» написали « ОСОБА_8 », тобто особа, яка оформляла свідоцтво про укладання шлюбу допустила помилку зазначивши букву «і», хоча у її Свідоцтві про народженні у графі «Прізвище» вказана буква «и».
ОСОБА_2 звернулася до компетентних органів із заявою для оформлення пільг по сплаті комунальних послуг, де в неї затребували довідку про зареєстрованих осіб у будинку. У зв'язку із плутаниною в документах, вона не може надали докази, що заявник ОСОБА_1 є дійсно її сином.
Таким чином, у зв'язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_9 надіслала до канцелярії суду заяву та просила провести судове засідання провести без її участі та без участі ОСОБА_1 , без фіксації судового засідання технічними засобами, свою заяву підтримує в повному обсязі (а.с.27).
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до канцелярії суду заяву та просила провести судове засідання без її участі та без фіксації судового засідання технічними засобами, заяву ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі (а.с.30).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання на підставі вимог ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала дошлюбне прізвище при народженні « ОСОБА_3 », що підтверджується копією Свідоцтва про народження видане Надеждинською сільською радою Саратського району Одеської області, а.з. №43, Серія НОМЕР_1 (а.с.14).
18 липня 1976 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується копією Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009959444, від 12 січня 2012 року та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_4 (а.с.9-10).
Даний шлюб 25 березня 1982 р. було розірвано міським ЗАГСом м. Киселів Кемеровської області, а.з. №122, що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009959444, від 12 січня 2012 року (а.с.9-10).
Після розірвання шлюбу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_5 ) познайомилась та проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 .
Від спільного проживання в них народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження видане Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.12.2016 р., а.з №218, серія НОМЕР_2 , де у графі «батько» вказано « ОСОБА_6 », а у графі «мати» - « ОСОБА_5 » (а.с.15).
29.05.1990 року ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », уклала шлюб із ОСОБА_7 , що підтверджується копією Свідоцтва про укладання шлюбу видане Чубинецькою сільською радою Сквирського району Київської області від 26.12.1991 р. а.з №3 (а.с16). У даному свідоцтві про укладання шлюбу у графі «громадянка» написали « ОСОБА_8 », тобто особа, яка оформляла свідоцтво про укладання шлюбу допустила помилку зазначивши прізвище « ОСОБА_11 » замість вірного « ОСОБА_3 ».
ОСОБА_2 звернулася до компетентних органів із заявою для оформлення пільг по сплаті комунальних послуг, де в неї затребували довідку про зареєстрованих осіб у будинку. У зв'язку із плутаниною в документах, вона не може надали докази, що заявник ОСОБА_1 є дійсно її сином.
У заявника ОСОБА_1 також виникають негаразди з оформленням документів із-за не вірного написання прізвища його матері в офіційних документах.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Юридичне значення для заявника ОСОБА_1 має факт родинних відносин між ним та його матір'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на те, що для реалізації заявником необхідності оформлення документів є визнання факту родинних відносин і саме цей факт має для нього юридичне значення, за таких обставин, при дослідженні письмових доказів, а також з огляду на те, що встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та матір'ю ОСОБА_2 , окрім як в судовому порядку не можливо, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,4,12,13,76,77,81,211,247,258,259,263 - 265, 294,315,351,352,354 ЦПК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31. 03, 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд,
Ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин- задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: О.М. Коваленко