Справа № 366/2489/25
Провадження № 3/366/1549/25
27серпня 2025року селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П.,розглянувшисправу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Вишгородського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Київськійобласті, пропритягнення доадміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце роботи не зазначено, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 403816від 27.07.2025 року,суть інкримінованого правопорушення зазначенатаким чином:
27.07.2025 01:30 год. в с.Максимовичі, по вул. Миру, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а саме ризький запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на службову бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду від адвоката Харитончук Євгенії Валеріївни, яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що з доданого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що автомобіль патрульної поліції під'їжджає до ОСОБА_1 який стояв на узбіччі та перебував на встановленому на мотоблоці сидінні. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вже комендантська година, однак ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що у нього зламався мотоблок, тому він в таку годину перебуває на вулиці, так як їхати не міг. В подальшому працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, на що він повідомив, що пив пиво, однак транспортним засобом не керував, так як він не їде, він перебував на узбіччі дороги. Однак працівник поліції запропонував водію пройти огляд, без зазначення у нього ознак сп'яніння, на що той відмовився. В подальшому працівники поліції підійшли до іншого автомобіля та почали проводити бесіду з іншими особами. В наявних відеоматеріалах, які знаходяться в матеріалах справи, а саме тих які зафіксовані патрульною поліцією, не відображено рух транспортного засобу, та керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом.Фактично на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що слугувало б підставою для направлення його на проходження медичного огляду щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння, наявний лише прокол про адміністративне правопорушення, при тому, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.Зазначила, що поліцейський може пропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння лише в тому випадку якщо є об'єктивні підстави вважати, що особа, яка керувала транспортним засобом, знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, а саме в нього наявні ознаки такого сп'яніння, які закріплені в п.3 Інструкції. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403816 від 27.07.2025 року співробітником патрульної поліції зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота.Натомість, як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису, співробітник поліції навіть не повідомив ОСОБА_1 які ознаки сп'яніння ним були виявлені, а одразу запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння. Вказану вище ознаку алкогольного сп'яніння, було пізніше, без повідомлення ОСОБА_1 просто невідомо яким чином сформовано поліцейським в службовому автомобілі під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Такі дії співробітника патрульної поліції вказують на порушення приписів Порядку та Інструкції, що в свою чергу вказує на неправомірність подальших вимог співробітника патрульної поліції та, відповідно, неправомірність самого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403816 від 27.07.2025 року. З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було зазначено «ви будете проходити медичний огляд?» на що ОСОБА_1 відповів що не буде.З цього є очевидним, що працівником поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці де його було виявлено (не зупинено) за допомогою приладу «Драгер» взагалі не пропонувалось, працівник поліції одразу запропонував пройти медичний огляд, що свідчить про те, що установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий, тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 згідно з категоричними приписами ч.5 ст.266 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. При цьому наголосили на тому, що згода чи незгода особи, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст.266 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду водіїв і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.Враховуючи викладене, усі докази які були в подальшому отримані та додані до матеріалів справи співробітниками патрульної поліції слід вважати недопустимими, а самі співробітники патрульної поліції в такому випадку не виконали регламентований ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів. Крім того, в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що ОСОБА_1 27.07.2025 року о 01 год 50 хв. було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП ІСР «Іванівська ЦРЛ», однак на відеозаписі який наявний в матеріалах справи, така пропозиція відсутня, так як з відеозапису слідує, що він закінчується о 01 год. 47 хв. Враховуючи вищевикладене, вважають, що працівниками, якими було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП було грубо порушено встановлений чинним законодавством порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, а докази які наявні в матеріалах справи не підтверджують факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засіданняадвокат ОСОБА_2 не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, просила розглянути справу без її участі, клопотання підтримала, наполягала на викладених у клопотанні доводах, просила закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, подане стороною захисту клопотання,суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідност. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно дост. 280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Відповідно до п. 22 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАПнастає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.1 розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.10 розділу 1 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП підлягає доказуванню, крім інших: факт керування особою транспортним засобом; факт відмови водія від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відсутність таких фактів виключає об'єктивну сторону зазначеного правопорушення.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягало в порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, до матеріалів справи долучено оптичний диск з матеріалами відеозапису.
З доданого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що автомобіль патрульної поліції під'їжджає до ОСОБА_1 який стояв на узбіччі та перебував на встановленому на мотоблоці сидінні. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вже комендантська година, однак ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що у нього зламався мотоблок, тому він в таку годину перебуває на вулиці, так як їхати не міг. В подальшому працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, на що він повідомив, що пив пиво, однак транспортним засобом не керував, так як він не їде, він перебував на узбіччі дороги. Однак працівник поліції запропонував водію пройти огляд, без зазначення у нього ознак сп'яніння, на що той відмовився. В подальшому працівники поліції підійшли до іншого автомобіля та почали проводити бесіду з іншими особами.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
З відеозапису, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення у якості доказу, не вбачається, що ОСОБА_1 керував (виконував функції водія) транспортним засобом. В той момент, коли працівники поліції під'їхали до ОСОБА_1 він перебував на водійському сидінні мотоблоку, двигун якого був приведеним в дію, однак він повідомив працівникам поліції, що мотоблок зламався, у зв'язку з чим він в таку пору доби перебуває у місці де його було виявлено працівниками поліції, на узбіччі дороги. При цьому, з відеозапису не вбачається рух мотоблоку, рухався в момент під'їзду до нього службовий автомобіль працівників поліції.
Вказане вище, свідчить про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що слугувало б підставою для направлення його для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. В наявних відеоматералах які знаходяться в матеріалах справи, а саме тих які зафіксовані патрульною поліцією, не відображено рух транспортного засобу, та керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом.
Фактично на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що слугувало б підставою для направлення його на проходження медичного огляду щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння, наявний лише прокол про адміністративне правопорушення, при тому, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Щодо порушення працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №393597 від 16.04072025 року було порушено приписи ст. 266 КУпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2015 № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п.2 Розділу І Інструкції прямо зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з приписами п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
З аналізу вказаних норм законодавства, зрозуміло, що поліцейський може пропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння лише в тому випадку якщо є об'єктивні підстави вважати, що особа, яка керувала транспортним засобом, знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, а саме в нього наявні ознаки такого сп'яніння, які закріплені в п.3 Інструкції.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403816 від 27.07.2025 року співробітником патрульної поліції зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Натомість, як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису, співробітник поліції навіть не повідомив ОСОБА_1 які ознаки сп'яніння ним були виявлені, а одразу запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння.
Вказану вище ознаку алкогольного сп'яніння, було пізніше, без повідомлення ОСОБА_1 просто невідомо яким чином сформовано поліцейським в службовому автомобілі під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Такі дії співробітника патрульної поліції вказують на порушення приписів Порядку та Інструкції, що в свою чергу вказує на неправомірність подальших вимог співробітника патрульної поліції та, відповідно, неправомірність самого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403816 від 27.07.2025 року.
Ч.2-4 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
П.3 Розділу ІІ Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
П.7 Розділу І визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Тобто, чинним законодавством передбачено чітку процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння:
-на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер»
-в медичному закладі у випадку відмови від проходження такого огляду на місці зупинки, або незгоди з результатами огляду.
Із сукупного аналізу вказаних вище норм законодавства зрозуміло, серед іншого, що в разі відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я така відмова в обов'язковому порядку повинна бути зафіксована на відеозаписі з технічного засобу, який використовує співробітник поліції (в даному випадку - нагрудна камера) або повинна бути засвідчена двома свідками у разі неможливості здійснення відеофіксації. В оскаржуваному рішенні Іванківський районний суд Київської області в обгрунтування
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівником поліції Пархоменку А.М. було зазначено «ви будете проходити медичний огляд?» на що ОСОБА_1 відповів що не буде.
Тобто, працівником поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці де його було виявлено (не зупинено) за допомогою приладу «Драгер» не пропонувалось, працівник поліції одразу запропонував пройти медичний огляд, що свідчить про те, що установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий, тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 згідно з категоричними приписами ч.5 ст.266 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.
Враховуючи викладене, усі докази які були в подальшому отримані та додані до матеріалів справи співробітниками патрульної поліції слід вважати недопустимими, а самі співробітники патрульної поліції в такому випадку не виконали регламентований ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів.
Крім того, в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що ОСОБА_1 27.07.2025 року о 01 год 50 хв. було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП ІСР «Іванівська ЦРЛ», однак на відеозаписі який наявний в матеріалах справи, така пропозиція відсутня, так як з відеозапису слідує, що він закінчується о 01 год. 47 хв.
Інші наявні в матеріалах справи документи є супровідними документами до оптичного диску та протоколу про адміністративне правопорушення та не мають ніякого доказового значення, а інших документів, які б відповідали критеріям доказів в матеріалах справи немає.
Згідно з вимогамист.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Недоведеність вини особи, відповідно дост. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Враховуючи недоведеність наданими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом а також факту його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку про відсутність в діях останньогооб'єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що до таких висновків приходив Київський апеляційний суд у своїх постановах, переглядаючи постанови суддів Іванківського районного суду Київської області у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де обставини справ були аналогічними цій справі (постанова від 31.08.2023 у справі № 366/1306/23,апеляційне провадження № 33/824/3367/2023; постанова від 30.10.2023 у справі № 366/935/23, апеляційне провадження № 33/824/4447/2023, постанова від 06.06.2024 у справі № 366/504/24, апеляційне провадження №33/824/2860/2024).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у тому чи іншому діянні, оскільки він не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року).
З наведеного слідує, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватись долученими у встановленому законом порядку доказами, які відображають у своїй сукупності всю суть обставин інкримінованої протиправної поведінки правопорушника, що наведена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч.1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Питання судових витрат суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Оскільки у цьому провадження у справі підлягає закриттю, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 40, 130, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження у справіна підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністюподії і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя: О.П. Гончарук