31 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9315/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо повторного взяття на військовий облік; зобов'язання виключити ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби та внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позов обґрунтований тим, що рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 жовтня 2014 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), про що у військовому квитку серії НОМЕР_1 наявний відповідний запис та додатково підтверджується свідоцтвом про хворобу від 25 жовтня 2010 року №2555. Однак, оновивши додаток «Резерв+» позивач виявив, що у електронному військово-обліковому документі містяться відомості щодо перебування його на обліку в категорії «військовозобов'язаний» та підстава зняття/виключення відсутня. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про його виключення з військового обліку відповідно до військового квитка. Відповідач листом від 23 липня 2025 року повідомив про відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку, оскільки потрібне затвердження свідоцтва про хворобу Регіональною військово-лікарською комісією, а його свідоцтво про хворобу видане в мирний час.
ОСОБА_1 з такими діями відповідача не погоджується, вважає їх протиправними, позаяк умовою для виключення особи з військового обліку є визнання її військово-лікарською комісією непридатною до військової служби. На момент його виключення з військового обліку не існувало жодної норми, яка б регулювала затвердження свідоцтва про хворобу, виданого штатною військово-лікарською комісією. Також вказав, що рішення військово-лікарської комісії щодо встановлення непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку чинне, а тому законні підстави щодо необхідності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення повторного медичного обстеження відсутні.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю (а.с.32-33). В обґрунтування такої позиції зазначив, що 10 липня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло звернення ОСОБА_1 про внесення змін в реєстр «Оберіг» щодо виключення останнього з військового обліку за станом здоров'я. За результатами розгляду даного звернення, позивачу було надано відповідь (від 23 липня 2025 року №5915), у якій роз'яснено, що для належного оформлення виключення з військового обліку за станом здоров'я та внесення відповідних змін в реєстр «Оберіг» необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 з документами, що посвідчують особу та військово-обліковим документом для встановлення його наявності, актуальності та справжності внесених записів у ньому.
У відповіді на відзив позивач заперечив доводи відзиву та підтримав доводи, викладені у позовній заяві (а.с.37-45).
Відповідач заперечення не подав.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
З електронного військово-облікового документу «Резерв+» станом на 06 серпня 2025 року судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19-20).
28 жовтня 2010 року Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України затверджено свідоцтво про хворобу №2555 від 27 жовтня 2010 року, відповідно до якого на підставі статей 39Б, 41Б,64Б, 23Б, 54Б,52В, ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог _ графи (додаток №1 до положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України №108-2008 р.) за сукупністю захворювань майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.17-18).
Відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ, підстава: свідоцтво про хворобу №2555 від 27 жовтня 2010 року. Туж же наявний запис про виключення з військового обліку від 25 жовтня 2014 року (а.с.16).
10 липня 2025 року представник позивача звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» згідно з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 . До заяви додано нотаріально завірені копії свідоцтва про хворобу від 27 жовтня 2010 року №2555 та військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.21-22).
У відповідь на вказану заяву, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 23 липня 2025 року №5915 повідомив позивача, що в особливий період, згідно з наданим свідоцтвом про хворобу, виключити з військового обліку неможливо.
Згідно з наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року (із змінами) для виключення з військового обліку потрібне затвердження свідоцтва про хворобу регіональною військово-лікарською комісією. Свідоцтво про хворобу видане в мирний час і на підставі вказаних статей розладу хвороб немає підстав для виключення з військового обліку в особливий період.
Позивачу рекомендовано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК та визначення придатності або непридатності до військової служби (а.с.23).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі статтею 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п'ята статті 33 Закону №2232-ХІІ).
Приписами частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною п'ятою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини восьма-дев'ята статті 5 Закону №1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до частин другої-третьої статті 13 Закону №1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Частиною першою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині (частина третя статті 14 Закону №1951-VIII).
Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
На момент проходження позивачем військово-лікарської комісії був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 (далі - Порядок №921).
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку №921, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов'язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.
Відповідно до пункту 16 Порядку №921, військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Абзацами 17-18, 20 пункту 56 Порядку №921 передбачено, що персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487). Відповідно до пункту 2 вказаної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних».
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, згідно з положеннями Порядку №921 (чинного на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії) та Порядку №1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов'язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також своєчасне внесення даних про відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Як встановлено судом на підставі свідоцтва про хворобу від 27 жовтня 2010 року №2555, затвердженого 28 жовтня 2010 року Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України, на підставі статей 39Б, 41Б,64Б, 23Б, 54Б,52В, ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог _ графи (додаток №1 до положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України №108-2008 р.) за сукупністю захворювань майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У пункті 19 військового квитка позивача серії НОМЕР_1 міститься запис «25 жовтня 2014 року виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, пункт 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу. Підстава: свідоцтво про хворобу №2555 від 27 жовтня 2010 року».
Водночас, відповідно до відомостей електронного військово-облікового документу «Резерв+» станом на 06 серпня 2025 року категорія обліку позивача - військовозобов'язаний.
За змістом позовних вимог позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо невнесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність його до військової служби та виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402, тут і надалі в редакції станом на дату проходження позивачем медичного огляду).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Питання медичного огляду військовослужбовців регламентує глава 6 розділу II Положення №402.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (пункт 6.10. глави 6 розділу ІІ вказаного Положення).
Відповідно до пункту 20.3. Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: «Непридатний»: до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як вже було вказано судом, відповідно до свідоцтва про хворобу від 27 жовтня 2010 року №2555, затвердженого Центральною лікарською-експертною комісією МНС України 28 жовтня 2010 року, позивач ОСОБА_1 , майор служби цивільного захисту, був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Пункт 22.12. Положення №402 передбачає, що постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Наведені норми Положення №402 не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій по виключенню позивача з військового обліку є зазначене вище свідоцтво про хворобу.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення під проходження медичного огляду з метою встановлення придатності до військової служби, чи подання позивачем підроблених документів під час визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити єдиний висновок, що процедура виключення ОСОБА_1 з військового обліку фактично відбулась в минулому (в жовтні 2010 року), не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.
Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена в т.ч і для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров'я виникло ще у жовтні 2010 року на підставі відповідного рішення (свідоцтва про хворобу), яке на той час яке не передбачало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов'язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Так, зміни до Положення №402, внесені наказом Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року №490, зокрема щодо обов'язкового затвердження постанов ВЛК регіональними комісіями, не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності. Це прямо заборонено статтею 58 Конституції України, яка гарантує незворотність дії в часі законів, що погіршують становище особи. Конституційний Суд України (рішення №1-зп/1997, №5-р/2018) наголосив, що нові обов'язки не можуть покладатися на особу заднім числом, а стабільність правовідносин є складовою верховенства права.
Щодо твердження відповідача про необхідність проведення повторного медичного обстеження, суд зазначає, що свідоцтво про хворобу від 27 жовтня 2010 року №2555, затверджене Центральною лікарською-експертною комісією МНС України 28 жовтня 2010 року є чинним, а тому законні підстави щодо проведення повторного медичного обстеження позивача - відсутні. У ході судового розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів в обґрунтування об'єктивності, правомірності та законності проведення обстеження та підстав повторного медичного огляду позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Порядок №559).
Приписами пунктів 3, 4 Порядку №559 зокрема передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяв позивача, за наслідком розгляду таких заяв повинен був прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, приписами 4 Порядку №559 не передбачена обов'язкова особиста явка військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі у разі визнання його непридатним до військової служби.
Тож на переконання суду, відповідач зобов'язаний був внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про проходження позивачем медичного огляду (військово-лікарської експертизи), та, як наслідок, про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність.
Судом враховано ту обставину, що позивач на даний час перебуває на обліку в ТЦК та СП, а тому належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинити дії щодо внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності яка полягає у невнесенні в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо виключення позивача з військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 серпня 2025 року №0.0.4500702964.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.10, 27).
Оскільки задоволено позов, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк