про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідка
30 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/15233/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідка в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 29.09.2025 №004240 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
29.12.2025 позивачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про виклик свідка.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Отже, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
На думку суду, подане клопотання не містить належних підстав, тобто, у ньому не вказано, для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути справу саме в судовому засіданні, та що об'єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.
При цьому, сторони можуть реалізувати своє право на викладення у письмовій формі своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань, подавши суду заяви по суті справи або додаткові пояснення щодо окремого питання (стаття 159 КАС України), а також подати додаткові докази (статті 79 КАС України) або звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів (стаття 80 КАС України). Суд також звертає увагу, що усні пояснення учасників справи не належать до засобів доказування згідно із частиною другою статті 72 КАС України.
Відтак, оскільки ця справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в судовому засіданні, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін належить відмовити.
Щодо клопотання позивача про виклик свідка, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини першої, другої статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Згідно з статтею 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Отже, приписами наведених норм КАС України чітко визначено, що виклик і допит свідка здійснюється виключно в судовому засідання, тобто лише у тому випадку, коли розгляд справи здійснюється з проведенням судового засідання.
Разом з тим, у цій справі відкрито спрощене провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідно до вимог частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Частиною другою статті 159 КАС України визначено, що заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи. З аналізу наведених норм слідує, що усні пояснення представника сторони у судовому засіданні не мають ознак доказів в адміністративному судочинстві.
Це означає, що згідно з особливостями розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін такі процесуальні дії як виклик і допит свідка не передбачені, доказами у справі є письмові докази, суд досліджує також заяви по суті справи, показання свідка не є доказами у справі.
Рішення про розгляд справи в судовому засідання судом не приймалося.
Положеннями статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Згідно з приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Одночасно, суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів частини другої статті 65 КАС України вказані свідки можуть бути викликані для допиту в судовому засіданні з ініціативи суду у випадку, якщо суд дійде до такого переконання під час розгляду даної адміністративної справи.
Суд, вирішуючи заяву представника позивача про виклик свідка, звертає увагу, що в заяві не доведено про неможливість встановлення судом відповідних обставин з наданих відповідачем матеріалів та долучених позивачем до позовної заяви доказів.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про виклик свідка та розгляд справи в судовому засіданні.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідка в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О. А. Лозовський