Справа №505/2048/24
Провадження №1-кп/505/513/2025
31.12.2025 року Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024166180000194 від 02.05.2024 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чарськ, Семипалатинської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 , являючись військовозобов'язаним та зобов'язаним стати на військовий облік відповідно до ст.65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», обізнаний про воєнний стан, введений на території України з 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та з Указом Президента України № №65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.
Так, 14 грудня 2023 року приблизно о 12 годині військовозобов'язаному ОСОБА_3 співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 про необхідність прибуття 18.12.2023 року о 09 годині 00 хвилин для звірки та уточнення облікових даних, проте останній умисно без поважних причин на визначену дату не з'явився.
У подальшому, 18 грудня 2023 року приблизно о 14 годині військовозобов'язаному ОСОБА_4 співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено повторно повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про необхідність прибуття 25.12.2023 року о 16 годині 00 хвилин для звірки та уточнення облікових даних, проте останній умисно без поважних причинна визначену дату не з'явився.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 19.03.2024 року приблизно о 11:00, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , після письмового попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання вимог військового обліку та відповідальності у разі його не виконання, отримав повістку про виклик від співробітника ІНФОРМАЦІЯ_2 про необхідність прибуття 26.03.2024 о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 для звірки та уточнення облікових даних, а також отримав картку для проходження обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного для визначення придатності до військової служби, проте останній умисно без поважних причин на визначену дату не з'явився, військово-лікарську комісію не пройшов, про причини своєї неявки не повідомив.
Незважаючи на свою обізнаність в обов'язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно всупереч вимог ст.65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов'язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов'язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув 26.03.2024 о 09 годині 00 хвилин, та в подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини своєї неявки не повідомив. Тим самим, обвинувачений ОСОБА_3 умисно ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 337 КК України, тобто ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_5 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначив про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві захисником ОСОБА_6 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене і те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України, а саме ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 337 КК України, як ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та фактичні обставини його вчинення, те, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, щиро розкаюється у вчиненому, характеризується задовільно, його поведінку під час та після вчинення кримінального проступку та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст.337 КК України у виді у виді штрафу, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Процесуальні витрати та речові докази - відсутні.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) грн. на рахунок (Подільська міська ТГ Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Подільськ/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (ІВАN): UA268999980313090106000015746).
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суду Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що згідно п. п. 7, 9 Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з'явився до органу пробації та не підтвердив сплату штрафу шляхом пред'явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_7