Справа № 636/9668/25
Провадження 2-н/636/1187/25
Іменем України
30.12.2025 м. Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ГОРОДОК» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій за період з 01 вересня 2025 року по 30 вересня 2025 року в розмірі 9393,53 грн., та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 гривень.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ГОРОДОК» звернулось до Чугуївського міського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 вересня 2025 року по 30 вересня 2025 року в розмірі 9393,53 грн., та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 гривень.
Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про видачу судового наказу та долучені до неї докази, суддя приходить до наступних висновків.
Заявник зазначає, що зареєстроване місце проживання боржника: АДРЕСА_2 .
У порядку передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи судом направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
На адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів, отримана в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України.
З інформації, яка надана Великобурлуцькою селищною військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області на запит суду, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Так, за загальним правилом ст. 27 ЦПК України підсудність справ за позовами до фізичних осіб визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Так, заявником заявлені вимоги про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій в період з 01 вересня 2025 року по 30 вересня 2025 року в розмірі 9393,53 грн. гривень, за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 .
З урахуванням заявлених вимог, які пов'язані з нерухомим майном (надання послуг) за адресою: АДРЕСА_4 , що знаходиться на території Київського району м. Харкова, справа підлягає розгляду відповідно до положень статті 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна та надання послуг Київським районним судом м. Харкова.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що заява про видачу наказу надійшла до Чугуївського міського суду Харківської області, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу, так як заява не підсудна Чугуївському міському суду Харківської області.
У відповідності до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 165, 166, 260 ЦПК України, суддя,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ГОРОДОК» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій за період з 01 вересня 2025 року по 30 вересня 2025 року в розмірі 9393,53 грн., та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Грошова