Справа № 646/13598/25
Провадження № 1-кс/646/3129/2025
31 грудня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання : ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3 ,
захисника : ОСОБА_4 ,
підозрюваного : ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001243 від 29.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, вірменин, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
31.12.2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001243 від 29.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у відношенні ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.12.2025 приблизно о 21:30 годині, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, перебував біля будинку № 12 по вулиці Сергія Орєшкова в місті Харків, де у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході розвитку вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_5 виник раптовий, злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості.
Так, з метою реалізації свого раптового, злочинного умислу направленого на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з мотивів виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в своїй правій руці невстановлений твердий предмет, імовірно дерев'яного походження, який він заздалегідь мав при собі, стоячи праворуч від потерпілого ОСОБА_8 на відстані витягнутої руки, наніс йому поспіль два удари по голові в ділянці маківки, чим спричинив потерпілому відкриту важку ЧМТ, забій головного мозку важкого ступеню, перелом кісток склепіння черепу в ділянці лобно-скронево-тім'яної частки, субдуральну гематому на рівні правої гемісфери, епідуральну гематому на рівні правої скроневої долі, забійні рани м'яких тканин тім'яної області, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. В результаті чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на землю спиною.
Після чого конфлікт між ними припинився та ОСОБА_5 затягнув ОСОБА_8 додому, де поклав його на ліжко.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
30.12.2025 о 18 годині 55 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала, просила задовольнити.
Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання, зазначаючи, що ризики наведені прокурором не обгрунтовані, підозрюваний вину визнає в повному обсязі, не збирається переховуватися від органів досудового розслідування або суду, має стійкі соціальні зв'язки, просили обрати запобіжний захід більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній нічний арешт.
Слідчий суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та докази у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
Слідчим відділенням ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025221140001243 від 29.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
30.12.2025 о 18 годині 55 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: протоколу оглядом місця події від 29.12.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 29.12.2025; протоколу огляду від 29.12.2025; постанови про визнання речовим доказом від 30.12.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 29.12.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 29.12.2025; постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 29.12.2025; протоколу огляду предмету від 30.12.2025; постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 30.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 30.12.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 30.12.2025; протоколу пред'явленням особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_12 від 30.12.2025; протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 30.12.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 30.12.2025; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.12.2025; протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 30.12.2025; протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 30.12.2025.
Слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за викладених у клопотанні обставин. Крім того, судом враховано, що підозрюваний вину визнає в вчиненому кримінальному правопорушенні.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Ризик переховування прокурором не доведений, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 з'являлявся за кожною вимогою слідчого, зокрема за останні 2 дні з'явився у СВ неодноразово, декілька разів, вказав в судовому засіданні, що в нього відсутній закордонний паспорт, що унеможливляює ним перетину кордону.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є доведеним оскільки, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, у нього відсутні законні джерела доходу, є особою пенсійного віку. Викладене свідчить про стійку антисоціальну поведінку ОСОБА_5 , а також про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі проти життя та здоров'я особи.
Оцінюючи докази, а також наведені ризики, слідчий суддя прийшов до висновку, що дійсно наявні підстави застосування запобіжного заходу, однак у вигляді нічного домашнього арешту.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 181 КПК України слід, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло у вигляді ночного домашнього арешту. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт є винятковим запобіжним заходом, якщо жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із домашнім арештом, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Як слід з п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема ЄСПЛ від 26.07.2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії» де було зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001243 від 29.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, - відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в період з 21.00 години до 06.00 години наступної доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб з моменту винесення ухвали, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, не відлучатися з місця обрання нічного домашнього арешту без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-не відлучатися з місця постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 ,у період часу з 21.00 години до 06.00 години наступної доби без дозволу прокурора, суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання обов'язків до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1