справа № 208/13481/25
провадження № 1-кс/208/4833/25
16 грудня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42025052210003329 від 22.09.2025 року відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.11.2024 № 344 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ.
Відповідно до Положення про фінансово-економічну службу військової частини НОМЕР_1 , затвердженого наказом № 537 командира військової частини НОМЕР_2 від 26.05.2025, начальник фінансово-економічної служби - головний бухгалтер підпорядковується начальнику ЦПП і разом з ним несе відповідальність за стан фінансового господарства, забезпечення коштами потреб частини, виконання функцій бухгалтерської служби згідно з чинним законодавством і своєчасне та правильне здійснення платежів ЦПП відповідно до чинного законодавства України.
У своїй повсякденній діяльності начальник фінансово-економічної служби - головний бухгалтер керується вимогами статті 88 Статуту внутрішньої служби ЗС України та вимогами наказу Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України".
Проте, ОСОБА_4 у порушення вимог вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності та скоїв умисне корисливе корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Приблизно у вересні 2025 року, більш точні дату та час слідством не встановлено, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від військовослужбовців, які мають наміри перевестися до іншого підрозділу, а також отримати довідку про безпосередню участь у бойових діях, використовуючи своє службове становище начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ.
Так, 10.09.2025 року ОСОБА_4 під час розмови з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 , який протягом червня-вересня 2025 року здійснював заходи щодо отримання довідки про безпосередню участь в бойових діях за попереднім місцем служби, а також заходи щодо переведення на службу до іншого підрозділу, але отримував відмову від керівництва військової частини, висловив останньому вимогу надати неправомірну вигоду у загальній сумі 7000 доларів США за вплив на керівництво військової частини НОМЕР_4 з метою видачі ОСОБА_6 довідки про безпосередню участь в бойових діях та за вплив на керівництво військової частини НОМЕР_3 з метою надання дозволу на переведення ОСОБА_6 до іншого підрозділу.
У свою чергу ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що дії ОСОБА_4 є незаконними, 22.09.2025 року звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та з цього часу діяв під контролем працівників правоохоронних органів.
В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного наміру, ОСОБА_4 14.10.2025 приблизно о 10 год. під час телефонної розмови з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 висловив останньому вказівку прибути в с. Орлівщина Дніпропетровської області з метою отримання раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 7000 доларів США. В той же день приблизно о 15 год. 35 хв. під час особистої зустрічі в кафе за адресою: Дніпропетровська область, с. Орлівщина, вул. Польова (Чапаєва), ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного наміру, висловив ОСОБА_6 вимогу передати раніше обумовлену неправомірну вигоду в зазначеній сумі за вплив на військових посадових осіб з метою вчинення дій в інтересах останнього.
Після цього в той же день приблизно о 15 год. 50 хв. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись у власному автомобілі під час руху автошляхом між с. Орлівщина та с. Черкаське Дніпропетровської області, одержав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 , раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 292 000 тисячі гривень (що згідно курсу НБУ становить 7017 доларів США) за вплив на керівництво військової частини НОМЕР_4 з метою видачі ОСОБА_6 довідки про безпосередню участь в бойових діях та за вплив на керівництво військової частини НОМЕР_3 з метою надання дозволу на переведення ОСОБА_6 до іншого підрозділу.
14 жовтня 2025 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано правоохоронним органом в порядку ст. 208 КПК України.
15 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського від 16.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період часу з 21-00 до 07-00 наступної доби та покладенням на нього наступних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурору, суду;
- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурору або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
12.12.2025 строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження постановою заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони продовжено до трьох місяців, тобто до 15.01.2026 у зв'язку зі складністю кримінального провадження та необхідністю проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій:
-призначити по кримінальному провадженню судову експертизу відео-, звукозапису та в подальшому отримати висновок експерта;
-повідомити про підозру ОСОБА_4 в остаточній редакції;
-виконати з підозрюваним та захисником вимоги ст. 290 КПК України;
-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
- виконати інші слідчі та процесуальні дії, які матимуть важливе значення для судового розгляду, ухвалення законного та вмотивованого рішення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами продовження запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів і наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає повідомлену підозру ОСОБА_4 необґрунтованою, вказує на недоведеність зазначених прокурором ризиків, а тому просив застосувати до ОСОБА_4 більш мякий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив на виконання усіх покладених на нього обов'язків, а тому просив застосувати до нього особисте зобов'язання.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч.2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , і яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування наступними доказами:
-З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: заявою ОСОБА_6 від 22.09.2025;
-матеріалами УСР в Донецькій області ДСР НПУ за вих. №107264-2025 від 22.09.2025;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_6 ;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_6 від 14.10.2025;
-протоколом огляду від 14.10.2025 за участю ОСОБА_4 ;
-протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 14.10.2025;
-протоколом допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 15.10.2025;
- речовими доказами;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою на цій стадії кримінального провадження виключно для цілей продовження запобіжного заходу.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними прокурором у даному кримінальному провадженню є:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 2 до 5 років, у зв'язку із чим наявні вірогідність переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний має можливість шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій чинити певний тиск на свідків з метою надання ними інших більш сприятливих для підозрюваного показань.
Разом з цим слідчий суддя вважає недоведеними ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вплив на свідків стосується іншого ризику, який був визнаний доведеним слідчим суддею. Також обізнаність ОСОБА_4 про форми та методи проведення досудового розслідування та можливість підозрюваного, у зв'язку з цим, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі, й шляхом спотворення відповідної інформації, що має значення для досудового розслідування не підтверджені прокурором. Також прокурор, посилаючись на продовження збирання доказів у кримінальному провадженні, не зазначив як на це може вплинути ОСОБА_4 . Відтак, слідчий суддя вважає недоведеним прокурором ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Аналізуючи доводи прокурора щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає їх неспроможними, оскільки вважає, що застосування саме такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання зможе запобігти вищевказаним ризикам та не матиме наслідком перешкоджання встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який має доволі міцні соціальні зв'язки, проходить військову службу та займає керівну посаду у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ, має постійне місце проживання.
Таким чином, слідчий суддя вважає за можливе відмовити у задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Керуючись ст.ст.176-179, 181, 193, 196, 199 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Строк дії ухвали про особисте зобов'язання та покладення обов'язків встановити до 15.01.2026 року включно.
В разі невиконання покладених на підозрюваного обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду підозрюваним, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 08:30 год. 17.12.2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1