Справа № 991/13149/25
Провадження 1-кс/991/13253/25
25 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110002404 від 05.12.2024,
22.12.2025 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні прокурор просить продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави.
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 62024140110002404 від 05.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. З ст. 369 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 365, ч. 4 ст. 191 КК України.
Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать, що ОСОБА_6 , будучи лісничим Дмитрівського лісництва Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», діючи у порушення чинного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на цей час службовими особами Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за таких обставинах.
ОСОБА_4 , будучи засновником та одноособовим власником і ТзОВ «Ярко і Ко» та ТзОВ «Форест-Яр», фактично здійснюючи управління їх діяльністю, у невстановлений в ході досудового розслідування точний час та місці, але не пізніше 05.12.2024 організував в тому числі на території Черкаської області протиправну схему незаконних рубок деревини породи «дуб» її зберігання, і перевезення, збут та переробку, а також протиправну схему подальшої переробки та експорту виробів з вказаної деревини.
За твердженням прокурора, з метою організації систематичної незаконної порубки дерев у лісах, зокрема центральних регіонів України, безпечного її перевезення, зберігання та і подальшого збуту або переробки незаконно зрубаних дерев, ОСОБА_4 залучив ряд службових осіб філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси і України», зокрема лісничого Дмитрівського лісництва Чорноліського і надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_6 .
Разом з тим, ОСОБА_6 , перебуваючи, посаді лісничого Дмитрівського і лісництва Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», не пізніше 05.12.2024 (точний час та місце досудовим ї розслідуванням не встановлено), усвідомлюючи той факт, шо ліси України є національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, володіючи інформацією про місця рубок на території Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на цей час службовими особами Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», у порушення вимог ст.ст. 67-70 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 №761, погодився на пропозицію ОСОБА_4 вчиняти злочини, пов'язані з незаконною рубкою деревини породи «дуб» її зберігання, перевезення, збут на території лісових ділянок Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України».
Відтак, прокурор стверджує, що ОСОБА_6 в період часу не пізніше ніж з 08.10.2025 до 22.10.2025 забезпечив завантаження деревини породи «дуб» у кількості 98,46 метрів кубічних підконтрольним ОСОБА_4 перевізникам, а саме ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з лісових ділянок Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», без наявних маркувань та документів про легальне походження.
В подальшому, 29.10.2025 приблизно о 16:35, на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 перебуваючи на автостоянці по вул. Промисловій, неподалік будинку 1/3 у м. Луцьк Волинської області, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на цей час службовими особами Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», отримав від ОСОБА_4 через особу на ім'я « ОСОБА_9 » неправомірну вигоду в сумі 2 010 000 грн за організацію відпуску та реалізацію поза обліком незаконно зрубаної на лісових ділянках Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» лісодеревини породи «дуб» у кількості 98,46 метрів кубічних її завантаження та сприяння у переміщенні 08.10.2025, 16.10.2025, 18.10.2025 та 22.1 0.2025.
Цього ж дня, злочинна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 припинена працівниками правоохоронних органів, а неправомірна вигода вилучена.
29.10.2025 ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України, а 30.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
На переконання прокурора, вручена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою. В підтвердження цього прокурором в клопотанні наведено перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об'єктивно пов'язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.
31.10.2025 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 1 250 564 грн.
Прокурор вказує, що 03.11.2025 року за підозрюваного ОСОБА_4 внесено заставу та його звільнено з-під варти, а тому він вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави із покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких визначено до 29.12.2025.
Оскільки строк дії обов'язків спливає 29.12.2025, втім на переконання прокурора, ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, з метою недопущення їх реалізації, прокурор стверджує про необхідність продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
Також прокурор стверджує про неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, а тому, враховуючи, що на даний час ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, прокурор стверджує, що існує необхідність в продовжити на один місяць строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 .
2.Узагальнені позиції сторін у судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовільнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , заперечуючи проти задоволення клопотання зазначив, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, просив змінити покладений на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок в частині розширення території, якою підозрюваний може вільно пересуватись без отримання дозволу детектива чи прокурора, включивши територію Львівської області, обґрунтовуючи це потребую у виконанні ним трудових обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов'язків; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З аналізу вказаних норм, при вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя має керуватися положеннями, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків.
Зважаючи на вищевказане, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя має встановити:
- чи можливо продовжити дію покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- чи наявно достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України;
- чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження обов'язків;
- чи можливо застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо можливості продовження дії покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
У ході дослідження клопотання та долучених сторонами матеріалів, слідчим суддею встановлено, що 29.10.2025 ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду м. Львова від 31.10.2025 (справа №463/138/25, провадження №1-кс/463/9921/25) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 250 564 гривень та у випадку внесення застави, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 , а також, громадянами України ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , окрім як з дозволу слідчого;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
03.11.2025 за ОСОБА_4 внесено заставу та його звільнено з-під варти, у зв'язку з чим почали діяти покладені на нього обов'язки, строк яких спливає 29.12.2025.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_21 від 18.12.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024140110002404 від 05.12.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 29.01.2026.
Враховуючи, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 29.01.2026, а також, що запобіжний захід у виді застави продовжує діяти і наразі не скасований, беручи до уваги положення ч. 7 ст. 194 та ст. 199 КПК України, які визначають тривалість та порядок продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя вважає можливим розглянути питання про продовження дії обов'язків.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 191 КК України.
30.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Так, у межах вказаного кримінального провадження розслідуються обставини одержання службовими особами Дмитрівського лісництва Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» неправомірної вигоди за організацію відпуску та реалізацію поза обліком незаконно зрубаної на лісових ділянках Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» лісодеревини.
За версією слідства, ОСОБА_4 будучи засновником та одноособовим власником ТзОВ «Ярко і Ко» та ТзОВ «Форест-Яр», фактично здійснюючи управління їх діяльністю, в порушення вимог лісоохоронного законодавства, організував, в тому числі на території Черкаської області, протиправну схему незаконних рубок деревини породи «дуб», її зберігання, перевезення, збут та переробку, а також протиправну схему подальшої переробки та експорту виробів із вказаної деревини.
З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що з метою організації систематичної незаконної порубки дерев у лісах, зокрема центральних регіонів України, безпечного її перевезення, зберігання та подальшого збуту або переробки незаконно зрубаних дерев, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на цей час особами, залучив ряд службових осіб філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», зокрема лісничого Дмитрівського лісництва Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_6 , який у розумінні примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою, оскільки наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
За версією слідства, ОСОБА_6 , з метою одержання неправомірної, використовуючи своє службове становище, забезпечував сприяння у незаконному відпуску, завантаженні та переміщенні лісодеревини породи «дуб», заготовленої на лісових ділянках Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», без належного маркування та без документів, що підтверджують її законне походження, а також створював умови для уникнення обліку такої деревини.
Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що в період не пізніше ніж з 08.10.2025 по 22.10.2025 ОСОБА_6 забезпечив відпуск та завантаження незаконно заготовленої деревини загальним обсягом 98,46 кубічних метра перевізникам, підконтрольним ОСОБА_4 , а саме ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_8
29.10.2025 приблизно о 16 годині 35 хвилин, перебуваючи на автостоянці по вул. Промисловій поблизу будинку 1/3 у місті Луцьку Волинської області, ОСОБА_4 надав ОСОБА_6 через посередника неправомірну вигоду у сумі 2 010 000 гривень.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що могло мати місце вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто наданні неправомірної вигоди службовій особі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Описані вище дії зазначених осіб, зв'язки між особами та характер їх взаємовідносин, послідовність виконаних дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли узгоджено, мали спільний умисел, направлений на надання та отримання неправомірної вигоди за сприяння ОСОБА_6 . ОСОБА_4 у незаконній порубці лісу, а з огляду на сферу діяльності ОСОБА_4 , слідчий суддя доходить висновку, що останній міг вчинити інкримінований йому злочин.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв'язок між описаними діями та наслідками. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом обшуку автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного на праві власності ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2 010 000 гривень;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів від 05.11.2025 та 28.08.2025, на яких зафіксовано факти спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з приводу протиправної діяльності по організацію відпуску та реалізацію поза обліком незаконно зрубаної на лісових ділянках Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» лісодеревини породи «дуб», та отриманню за це неправомірної вигоди;
- іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що під час розгляду цього клопотання слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.3.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи передусім тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки.
Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний тривалий час працює у сфері лісопереробки у різних регіонах України. В силу здійснення своєї діяльності підозрюваний має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, які можливо використати з метою переховування від органів досудового розслідування чи втечі за кордон.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
3.3.2. Щодо ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Надаючи оцінку доводом прокурора про існування вказаного ризику, слідчий суддя, в першу чергу, бере до уваги, відомості про те, що на цей час слідству не вдалось встановити місцезнаходження важливих для кримінального провадження речових доказів, зокрема грошових коштів, які є предметом неправомірної вигоди. Зокрема, слідством встановлено, що ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 2 010 000 гривень, однак під час проведення обшуків виявлено лише частину раніше переданих коштів. При цьому, в ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать, що ОСОБА_6 22.07.2025, 09.09.2025, 26.09.2025, 10.10.2025, 29.10.2025 отримано загалом неправомірну вигоду у сумі 4 850 000 гривень.
На переконання слідчого судді, встановлені обставини з достатньою імовірністю свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним дій спрямованих на знищення, приховування чи спотворення речей чи документів, які мають значення для цього кримінального провадження.
3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що інкримінований підозрюваному злочини ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв'язку з чим він може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що особами, обізнаними з обставинами вчиненого злочину, можуть бути в тому числі працівники Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», а також особи, які співпрацювали з ОСОБА_4 , частину з яких наразі не встановлено та не допитано. Тому, існують об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_4 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може шляхом підкупу, вмовлять, погроз чи іншим чином схиляти свідків до надання ними неповних та/або недостовірних показань через можливу залежність та або наявність дружніх відносин з останнім.
Окрім цього, наразі існує необхідність в детальному аналізі всього обсягу здобутих доказів щоб остаточно визначити коло осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину. Такими особами, за попередньою версією слідства, можуть бути працівники органів лісової охорони, які є колегами іншого підозрюваного ОСОБА_6 .
У зв'язку з цим слідчий суддя доходить висновку, що з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний може чинити вплив на свідків, іншого підозрюваного, чи координувати свої дії з невстановленими на даний час співучасниками злочину з метою впливу на викривлення значимих даних для кримінального провадження.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо продовження існування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
3.3.4. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Оцінюючи наявність підстав для висновку про продовження існування ризику перешкоджання кримінальному провадження іншим чином, слідчий суддя враховує, що підозрюваний тривалий час працює у сфері лісопереробки у різних регіонах України. В силу здійснення своєї діяльності підозрюваний має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, які обізнані із особливостями роботи правоохоронної системи, способами та методами розслідування кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність у нього реальної можливості впливати на спотворення відомостей, важливих для кримінального провадження, шляхом підкупу, погроз або здійснення тиску на його учасників.
Наведені обставини, на думку слідчого судді, свідчать, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики перешкоджання кримінальному провадженню, передбаченні п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, отже, продовження дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного були покладені відповідні процесуальні обов'язки, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено існування потреби у подальшому проведенні ряду слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
У зв'язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об'єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, 18.12.2025 постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_21 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, тобто до 29.01.2026.
Слідчий суддя також враховує, що підслідність кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні визначена за детективами Національного антикорупційного бюро України тільки 06.11.2025, а тому вважає, що на цьому етапі досудового розслідування заслуговують на увагу доводи про те, що зміна органу досудового розслідування вимагає актуалізації переліку процесуальних (в тому числі слідчих) дій, що підлягають вчиненню, а також може призвести до необхідності проведення додаткових процесуальних дій. Крім цього, початкові етапи досудового розслідування не дозволяють вичерпно визначити план вчинення слідчих дій та встановити конкретні строки зібрання масиву доказової інформації, яка буде достатньою для прийняття необхідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
Зазначене вказує на наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, тобто до 29.12.2025.
3.5.Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України та необхідності продовження строку дії обов'язків
При вирішенні питання про продовження строку дії застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;
-пред'явлення йому підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилось 55 років;
- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Враховуючи продовження існування вказаних ризиків, обставини імовірно вчиненого злочину, особисті дані підозрюваного, належна поведінка останнього може бути забезпечена лише подальшим застосуванням запобіжного заходу у виді застави та продовженням дії покладених на підозрюваного обов'язків. Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Враховуючи, що визначений для підозрюваного розмір застави не є занадто обтяжливим та непомірним для нього, а продовження дії покладених обов'язків зможе запобігти реалізації існуючим ризикам кримінального провадження, слідчий суддя з урахуванням встановлених обставин доходить висновку про необхідність продовження дії таких обов'язків та задоволення клопотання прокурора.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом продовження дії обов'язків прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю та повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи та обов'язку отримання дозволу слідчого, прокурора чи суду у разі виникнення необхідності виїзду за межі визначеної цією ухвалою території, оскільки потреба в продовженні дії вказаних обов'язків обумовлена необхідністю забезпечити можливість контролю за його пересуванням з метою унеможливлення реалізації ризику переховування. Водночас, слідчий суддя відзначає, що такий обов'язок не є безумовним та у разі необхідності підозрюваний може звернутися до детектива, прокурора чи суду з відповідною заявою про отримання дозволу на виїзд.
З цих же міркувань, слідчий суддя вважає доцільним продовжити дію обов'язку, який передбачає необхідність здати на зберігання до відповідного державного органу паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов'язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.
На думку слідчого судді, такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених ризиків.
При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованим прохання сторони захисту змінити обов'язок не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає (м. Стебник, Дрогобицього району, Львівської області), розширивши територію, по якій підозрюваний може безперешкодно пересуватися межами Львівської області, оскільки це необхідно для виконання ОСОБА_4 його трудових обов'язків, як директора підприємств, які здійснюють свою діяльність у місті Львів.
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110002404 від 05.12.2024, - задовольнити частково.
2.Продовжити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави строком на 1 місяць, тобто до 25 січня 2026 року включно, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
2) не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 , а також свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , окрім як з дозволу слідчого;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62024140110002404 від 05.12.2024 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1