Справа № 761/12726/18
Провадження № 1-кп/761/450/2025
24 жовтня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження №12017100000000047 від 23.01.2017 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення більш тяжчого інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, 22.10.2015 минуло більше десяти років.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, заначив, що він розуміє підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього за наведених у клопотанні підстав.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо заявленого стороною захисту клопотання.
Представник потерпілого будучи повідомлений про день та час судового розгляду в судове засідання призначене на 24.10.2025 не з'явився, водночас надіслав на адресу суду заяву, в якій просив судове засідання провести за його відсутності.
Судом у відповідності до положень КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за наведених у клопотанні підстав.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у тому, що виконуючи обов'язки начальника служби матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_5 у відповідності до своєї злочинної ролі, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно та узгоджено з Особа 1, перебуваючи 22.10.2015 за фактичним місцем своєї роботи ДТГО «Південно-Західна залізниця» за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 6, маючи умисел на заволодіння державними коштами, достовірно знаючи про те, що фільтруючи протигази по договору не були поставлені підприємству та не були обліковані в Автоматизованій системі бухгалтерського обліку АСБО «Фобос», зловживаючи своїм службовим становище, надав вказівку начальнику фінансово-економічного відділу служби матеріально-технічного забезпечення ДТГО «Південно-Західна залізниця» Особа 2, яка безпосереднього йому була підпорядкована, про формування в електронній платіжній системі «клієнт-банк» платіжного доручення №28 з призначенням платежу «оплата за протигази згідно рахунку №47 від 22.10.2025 в сумі 330000,00 грн., у тому числі ПДВ 66000,00 грн., в подальшому вказана сума коштів була перерахована ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок ТОВ «Лексен».
Крім того, ОСОБА_5 виконуючи обов'язки начальника служби матеріально-технічного забезпечення ДТГО «Південно-Західна залізниця», діючи умисно, за попередньою змовою з Особа 2, використовуючи свій ключ електронного цифрового підпису для доступу до системи «Інтернет-Клієнт-банк» щодо управління банківським рахунком № НОМЕР_1 о 15 год. 03 хв. підписала електронне платіжне доручення №28 від 22.10.2015 у вказаній банківській системі, чим доповнив обов'язкові реквізити даного документу та підтвердив офіційний статус даного документу. У подальшому, вказане платіжне доручення направлено до банківської установи для його виконання та здійснення проводки по перерахуванню коштів.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, які відбулися 22.10.2015.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 191 КК України є тяжким злочином, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 1 ст. 366 КК України є кримінальним проступком, санкція за яке передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею зокрема тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею, зокрема, кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні на час розгляду клопотання сторони захисту, закінчився десятирічний строк давності, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
При цьому суд, звертає увагу на те, що в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, відтак суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам кримінального провадження наступне.
У постанові від 26.03.2020 (справа № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Відтак, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Відповідно до відомостей, наданих в ході судового розгляду учасниками кримінального провадження, інших кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_5 станом на день розгляду клопотання про звільнення від відповідальності - немає.
Таким чином, оскільки з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_5 більш тяжчого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме з 22.10.2025 минуло більше десяти років, в судовому засіданні не було встановлено правових перешкод щодо задоволення клопотання щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, суд вважає, що таке клопотання адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 - звільненню від кримінальної відповідальності, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов не заявлено, речові докази та судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 284-286, 288, 350, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100000000047 від 23.01.2017 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1