Справа № 761/23083/24
Провадження № 1-кп/761/2337/2025
09 грудня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12022100050002992, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
за фактом вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференціїї),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференціїї),
особи, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
установив:
24.06.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 60507) клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12022100050002992, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями № 761/23083/24 від 03.06.2025 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Так, за змістом клопотання, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , згідно Наказу Головного управління житлового забезпечення від 16.07.2009, № 1134-С/KI. ОСОБА_9 з початку повномасштабного вторгнення зс російської федерації фактично проживає у м. Дніпрі та не з'являється до міста Києва.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.10.2022, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, особа №1 дізналась що у квартирі АДРЕСА_2 ніхто не мешкає та ніхто за нею не доглядає. У цей час в Особи 1 виник злочинний умисел на шахрайське заволодіння вище вказаною квартирою.
Реалізовуючи злочинний умисел направлений на заволодіння квартирою АДРЕСА_2 , особа №1 залучила до вчинення злочину особу №2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не усвідомлював свої дії та не керував ними, попередньо розподіливши між собою ролі.
Надалі Особа 1 за попередньою змовою з Особою 2 та ОСОБА_5 , який не усвідомлював свої дії та не керував ними, будучи об'єднаними спільним корисливим умислом направленим на шахрайське заволодіння квартирою залучила невстановлених осіб, які виготовили паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , використовуючи попередньо надану фотокартку Особи 2, яка за грошову винагороду погодилась виступити власником вищевказаної квартири.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше 07.10.2022 року Особа 1 умисно з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, підшукала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не усвідомлював своїх дій та не керував ними та який заздалегідь розподілених ролей повинен виступити покупцем вище зазначеної квартири.
07.10.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом об'єктом нерухомого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 , який не усвідомлював свої дії та не керував ними, Особа 1 та Особа 2 спільно, прибули до офісу приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 , що розташований за адресою: місто Київ, вул. Бориса Грінченка, 4, НОМЕР_1, з метою відчуження вищевказаного нерухомого майна на користь ОСОБА_5 .
У вище зазначеному місці Особа 2, діючи від імені ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи підроблений паспорт на ім'я останньої, уклала фіктивний договір купівлі-продажу № 11943 з ОСОБА_5 , який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10 , та останнім були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті чого ОСОБА_5 та Особа 1 та Особа 2 заволоділи вищевказаним нерухомим майном, завдавши ОСОБА_9 , матеріальної шкоди на суму 5 798 592, 00 гривень, тобто в особливо великих розмірах.
Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до якого ОСОБА_5 , став власником вище вказаної квартири, Особа 1 надала ОСОБА_5 , та Особі 2 надала грошову винагороду за вчинення ними шахрайських дій.
Надалі, а саме 18.10.2022, ОСОБА_5 , будучи підставною особою, не усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, не передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, за попередньою змовою з Особою 1, прибув до офісу приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_11 , яка була необізнана стосовно злочинних намірів групи осіб, за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_5 , за вказівкою Особи 1 посвідчив довіреність яка зареєстрована в реєстрі довіреностей за номером 4667, відповідно до якої останній уповноважує ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчиняти від його імені розпорядження (продаж) квартирою АДРЕСА_2 , з правом самостійного визначення основних та факультативних умов відповідного договору, а також з питань зняття з реєстрації місця проживання будь яких осіб в зазначеній квартирі, та з інших супутніх питань, пов'язаних з продажем вище зазначеного майна.
Після чого, тобто 11.11.2022 КМНО ОСОБА_13 , посвідчила договір купівлі-продажу № 1045 відносно продажу квартири АДРЕСА_2 , між ОСОБА_12 , (продавець) який діяв на підставі довіреності в інтересах підставної особи ОСОБА_5 , який не усвідомлював свої дії та не керував ними та громадянином ОСОБА_14 (покупець).
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що його клієнтка має похилий вік, наразі перебуває на лікуванні, віддалено знаходиться від зали судових засідань, а тому не може прибути в судове засідання, позиція була завчасно узгоджена, фактично не заперечує щодо проходження лікування ОСОБА_5 у психіатричному закладі з звичайним наглядом. Крім того, зазначив, що спірна квартира повернута законному володільцю ОСОБА_9 в порядку цивільного судочинства, рішення набрало законної сили.
Особа, щодо якої розглядається клопотання - ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення йому відповідного курсу лікування.
Законний представник ОСОБА_8 та захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначили про необхідність застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 .
Заслухавши позиції учасників судового провадження, допитавши ОСОБА_5 , дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про таке.
Згідно ч. 1 ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Частинами 1 та 2 статті 512 КПК України передбачено, що судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Відповідно до вимог ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
При цьому, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які зокрема вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння (п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України).
Частиною 2 статті 19 КК України передбачено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 при розгляді справи № 158/3103/18 зазначив, що висновок експерта не має наперед встановленої сили для суду та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Одночасно з цим, судом враховуються роз'яснення Верховного Суду України, викладені в абз. 2 п. 15 постанови Пленуму №7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», за якими в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
При цьому суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2020 року у справі № 234/18511/18 (провадження №51-4960км19) зазначив, що оскільки у стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Показання ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Винуватість особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується матеріалами досудового розслідування у їх сукупності зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.12.2022 про реєстрацію кримінального провадження № 12022100050002992, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України: група осіб, шахрайським способом заволоділа квартирою за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_9 , чим спричинила останній матеріальну шкоду;
- заявою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_9 , про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України. Зареєстрована в журналі ЄО за №49011 від 18.11.2022;
- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта;
- висновком експерта № СЕ-19/11-23/28029-ПЧ від 29.06.2023, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_9 у заяві про сповіщення, що право власності на відчужувану квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , заяві про повідомлення, що на момент підписання цієї заяви є неодруженою (вдовою), та підпис від імені ОСОБА_9 у заяві ОСОБА_5 про повідомлення , що на момент підписання заяви є неодруженим, виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою;
- висновком експерта №СЕ-19/111-23/37486-ПЧ від 08.08.2023, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Підпис» заяви ОСОБА_9 про сповіщення, що право власності на відчужувану квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , виконаний ОСОБА_5 , підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Підпис» заяви ОСОБА_9 про повідомлення, що на момент написання цієї заяви є неодруженою (вдовою), виконано ОСОБА_5 , підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Підпис» заяви ОСОБА_5 , про повідомлення, що на момент написання заяви є неодруженим, виконаний ОСОБА_5 , підписа від імені ОСОБА_5 в графі «Підпис» довіреності від 18.10.2022 №4667 виконаний ОСОБА_5 , підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Покупець» виконано ОСОБА_5 , підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Покупець» договору купівлі-продажу квартири від 07.10.2022 №11943 виконаний ОСОБА_5 , експериментальні зразки підпису якого були надані для порівняння;
- висновком експерта №СЕ-19/111-23/23538-ФП, яким встановлено, що у копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та у порівняльному зразку гр. ОСОБА_9 , зображені різні особи;
- копією рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15.09.2023 у справі №756/11066/22, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_14 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , про витребування майна з чужого незаконного володіння;
- медичною документацією, яка отримана за результатом тимчасового доступу до медичної карти амбулаторного хворого № 1156 на ім'я ОСОБА_5 , яка перебувала у володінні КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги».
Це діяння було вчинено саме ОСОБА_5 , що відповідає вимогам п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 513 КПК України.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 641 від 04.06.2024:
- ОСОБА_5 у період часу до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він підозрюється, страждав на Шизофренію параноїдну, безперервний перебіг, Галюцинаторно-параноїдний синдром (згідно МКХ-10:6 F20.0). За своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- ОСОБА_5 на даний час страждає на Шизофренію параноїдну, безперервний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром. За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- ОСОБА_5 за своїм психічним станом на даний час потребує надання психіатричної допомоги - поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування та запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.
Відтак, під час судового розгляду встановлено, що 07.10.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 , який не усвідомлював своїх дій та не керував ним, за попередньою змовою з групою осіб Особа 1 та Особа 2, здійснив пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) в особливо великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення, який підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 під час вчинення суспільно-небезпечного діяння не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто перебував в стані неосудності.
Суд вважає, що невжиття стосовно ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру може спричинити серйозну загрозу спричинення неминучої шкоди безпосередньо цій особі або іншім особам.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 з урахуванням характеру та тяжкості наявного психічного захворювання, ступеня небезпечності хворого для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно-небезпечного діяння, необхідно задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на проведення експертиз підлягають відшкодуванню за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 19, 93, 94, 190 Кримінального кодексу України, ст.ст. 512, 513 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12022100050002992, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Процесуальні витрати на залучення експертів - віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_15