Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/21036/25
30 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100070002481 від 26.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , звернулась до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100070002481 від 26.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.12.2025 у період часу з 00 год. 31 хв. по 01 год. 14 хв. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови про проведення невідкладних слідчих дій працівниками поліції проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого виявлено та вилучено: стартовий пістолет чорного кольору, Retay S22, Cal. 9 mm P.A.K. та порожній магазин до нього, які поміщено до спеціального пакету NPU 5332788, 3 набої GFS 9mm PA, 1 набій SOBR 9mm PA, які поміщено до спеціального пакету ICR 0121796, зелені камуфляжні штани, які поміщено до спеціального пакету NPU 5542092, мобільний телефон Redmi, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , сім-карта Vodafone та Kyivstar, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_5 було поміщено до спеціального пакету ICR 0121787. Постановою слідчого у кримінальному провадженні вилучені предмети визнано речовими доказами, оскільки у органу досудового розслідування, є підстави вважати, що зазначені предмети є підшуканими, пристосованими та використаними як засоби та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, та може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Також на вилученому мобільному телефоні може зберігатись інформація щодо підготовки та реалізації злочинного умислу. Таким чином, необхідним вбачається накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Автор клопотання в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення судового розгляду без його участі, якою просив клопотання задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
Дослідивши доводи та матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до такого.
Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Майно, вилучене під час обшуку вважається тимчасово вилученим майном (ч. 2 ст. 168 КПК).
З'ясовано, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100070002481 від 26.12.2025 за ознаками вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно протоколу обшуку від 27.12.2025 в ході його проведення виявлено та вилучено речі зазначені в клопотанні.
Постановою слідчого від 27.12.2025 майно, яке вилучене за результатами проведення обшуку від 27.12.2025 визнано речовим доказом, оскільки відповідає критеріям передбаченим у ст. 98 КПК України.
Матеріалами клопотання доведено, що речі на які прокурор просить накласти арешт можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто, використовуватись в доказуванні в якості речових доказів, а тому з метою їх збереження, тобто запобігання спробам їх приховування, знищення тощо (шляхом правомірного утримання органом досудового розслідування), наявні підстави для накладення на них арешту.
Водночас з'ясовано, що клопотання про арешт майна подано в строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК (27.12.2025 скеровано до суду), тобто своєчасно.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Отже, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК, слідчий суддя,-
клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100070002481 від 26.12.2025 - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на: стартовий пістолет чорного кольору, Retay S22, Cal. 9 mm P.A.K. та порожній магазин до нього, які поміщено до спеціального пакету NPU 5332788, 3 набої GFS 9mm PA, 1 набій SOBR 9mm PA, які поміщено до спеціального пакету ICR 0121796, зелені камуфляжні штани, які поміщено до спеціального пакету NPU 5542092; а також на вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_5 мобільний телефон Redmi, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , сім-карта Vodafone та Kyivstar, поміщений до спеціального пакету ICR 0121787.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1