ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13139/25
провадження № 2/753/9383/25
01 вересня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Котвицького В.Л.,
за участю секретаря судового засідання Зеленої К.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням/викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивач у червні 2025 року звернулась із позовною заявою до Дарницького районного суду м. Києва про стягнення аліментів на утримання дітей: малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що 22.10.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який зареєстровано Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, та взято прізвище чоловіка ОСОБА_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис за №1980. У шлюбі у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 01.06.2019, про що складено відповідний актовий запис № 910, та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 13.08.2013, про що складено відповідний актовий запис № 2745. 18.06.2025 позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу. У зв'язку з тим що вже певний час подружжя проживає окремо один від одного, стосунки між сторонами почали поступово погіршуватися, через що позивач заявила про своє бажання розірвати шлюб, відповідач почав свідомо нехтувати належним виконанням своїх батьківських обов'язків, зокрема щодо утримання дітей. В досудовому порядку між позивачем та відповідачем не було дійдено до угоди на утримання дітей, а також батько самоусунувся від виконання своїх обов'язків щодо утримання дітей. Діти сторін проживають разом з позивачем та знаходяться на повному її утриманні. На підставі викладеного, оскільки відповідач у добровільному порядку не бажає сплачувати аліменти на утримання дітей, з урахуванням принципу рівності прав і обов'язків батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, позивач вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовне провадження та призначено розгляд по суті із викликом сторін.
Відповідачу перед судовим засідання було передано ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву, через що попросив час для ознайомлення та надання відповіді.
Заслухавши думку учасників на місці ухвалив відкласти розгляд справи на інший час, про що сторони судового процесу були повідомлені належним чином.
Позивач у судовому засіданні 01.09.2025 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши та дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що з 22.10.2006 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Позивач 18.06.2025 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем.
Від зареєстрованого шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні.
Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання дітей між сторонами не було досягнуто, в зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
Позивач з посиланням на положення ст.ст. 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, а також на ту обставину, що їм з відповідачем не вдалося досягнути в добровільному порядку угоди про стягнення аліментів, а також на те, що його матеріальне становище дозволяє йому утримувати свою дитину, просить стягнути з відповідача у розмірі 1/2 частки з усіх видів доходу, заробітку ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 19.06.2025.
Частиною другою ст. 51 Конституції України, та ст. 180 Сімейного Кодексу України закріплено, що батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання його дітей.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, про це відповідно також просить позивач у своїй позовній заяві.
При цьому, вирішуючи питання щодо розміру стягнення аліментів суд виходив з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, також слід враховувати рівність обов'язків обох батьків щодо матеріального забезпечення дитини.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач за віком є працездатним, відомостей про наявність на утриманні інших дітей чи непрацездатних дружини, батьків до суду не надійшло, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивача на утримання сина, малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів доходу, заробітку ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (частина перша стаття 192 Сімейного кодексу України).
Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як вбачається, позов був зареєстрований судом 19.06.2025. Таким чином, аліменти слід призначити самн з цієї дати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 21, 24, 180-183 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 206, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів доходу, заробітку ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 19.06.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.Л. Котвицький