Справа № 569/22653/25
1-кс/569/9322/25
18 грудня 2025 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, старший лейтенант Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 62024182490000123 від 15.11.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що солдат ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді курсанта 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 ЗУ «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 128, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасового ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності причин поважного характеру, 12 жовтня 2024 року близько 14 години 00 хвилин (точніше досудовим розслідуванням встановлено, що під час перевірки особового складу виявлено його відсутність на військовій службі) без поважних причин був виявленим відсутнім у місці дислокації військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , після чого проводив час на власний розсуд та обов?язки військової служби не виконував по теперішній час. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 обов?язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби у військовій частині та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд, не пов?язаний із виконання військових обов?язків, а отже останній у такий спосіб незаконно припинив тимчасово виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності, після чого 20.10.2025 його протиправна діяльність була припинена, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Тому, 20.10.2025 слідчим, за погодженням з процесуальним керівником, складено повідомлення про підозру зазначеної особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, яке йому вручено із дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України.
Отже, 20.10.2025 вказана особа набула статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
20.10.2025 о 19 год. 35 хв. з урахуванням того, що в органу досудового розслідування є обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча такого підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, його було затримано на підставі абз. 10 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Постановою керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 було продовжено строк досудового розслідування до 20.01.2026 року.
Згідно вимог ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м'якший запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Зокрема, ризик того, що підозрюваний переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що вінпідозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Обґрунтування ризику, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Обґрунтування ризику, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний,розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків.Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюванийперебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Обґрунтування ризику, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, вчиняючи дезертирство в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати будь-які накази командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків в умовах воєнного стану, та у подальшому вибув за межі дислокації військової частини, а отже знизив можливість функціонування підрозділу у випадку надходження наказу про виконання бойового завдання та тим самим сприяв у підриві обороноздатності ЗС України, демонстрування перед іншими військовослужбовцями у відкритій формі можливість відмовитися від проходження від військової служби, що підсилює його схильність до вчинення протиправних дій
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід - тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, старший лейтенант Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 62024182490000123 від 15.11.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 - задоволити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяміста Харків Харківської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, який на момент вчинення злочину перебував на посаді курсанта 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме до 20.01.2026.
Визначити місцем утримання підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою - ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10