Справа № 569/22646/25
1-кс/569/8048/25
22 жовтня 2025 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 62024240030001987 від 01.10.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що солдат ОСОБА_8 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, 17.08.2024 близько 08 годині 00 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність) самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_1 , відправившись в невідомому напрямку, де проводив час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби та обов'язки військової служби не виконує.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20 жовтня 2025 року о 18.50 год. підозрюваного ОСОБА_8 затримано на підставі абз. 6 (10) ч. 1 ст. 615 КПК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено карання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Зокрема, ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. ОСОБА_8 проживає на віддаленій відстані від органу досудового розслідування та суду на території Чернівецької області. Крім того, на останнього 06.11.2025 складено протокол про адміністративне затримання у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КпАП.
Зокрема, ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, щоб не перебувати в умовах ізоляції від суспільства.
Зокрема, ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, та продовжує його вчиняти, оскільки до військової частини не повернувся, до виконання обов'язків військової служби не приступив.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 62024240030001987 від 01.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лунка, Герцаївського району, Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, військовослужбовця призваного під час мобілізації, на момент вчинення злочину перебував на посаді курсанта 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 18 год. 50 хв. 19.12.2025 включно.
Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою - ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9