30.12.25 363/7115/25
30 грудня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Олійник С.В.,
секретаря Поліщук Є.Д.,
розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
26 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №66/1 від 20 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. Із постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною і такою, що постановлена з порушенням вимог законодавства, тому просить її скасувати і закрити провадження у справі. В обґрунтування позову посилається, ОСОБА_1 , не був належним чином повідомлений про наявність повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 та на розгляд справи.
Процесуальні дії.
27 листопада 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області строк звернення до суду поновлено, адміністративний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
19 листопада 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Лещенка Ю.В. в якому вказано, що позовна заява є незаконною, необґрунтованою та протиправною, враховуючи наступне: через єдиний державний реєстр призовників було сформовано повістку №849 на ім'я ОСОБА_1 про необхідність прибути о 09:30 годині 09 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних. Вказану повістку на адресу ОСОБА_1 та направлено цінним листом з описом вкладення 27 грудня 2024 року. Відповідно до довідки форми №20 про причини повернення/досилання вказана повістка яку не забрав ОСОБА_1 була повернута в зворотному напрямку, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата повернення «03 січня 2025» відображена на поштовому штемпелі. Вказана повістка згідно п.п. 2 п. 41 Постанови КМ України №560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» свідчить про належне оповіщення ОСОБА_1 про необхідність йому прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. На час розгляду справи позивачем не було надано жодних доказів, які спростовували б обставини належного оповіщення. Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому твердження позивача, що він не сповіщався про час та місце розгляду справи не відповідають дійсності. Відтак, під час розгляду справи було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконав покладений на нього обов'язок та не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. З огляду на викладене, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ухвалена у межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства.
10 грудня 2025 року від представника позивача адвоката Ременькової І.О., через систему електронний суд надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, зазначила, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача, вручення чи повідомлення про находження поштових повідомлень, позивача про розгляд адміністративної справи, що до відзиву не додано опису вкладення, з якого можливо було встановити, що позивачу направлялась саме повістка №849, а також доказів щодо умисного ухилення від виконання обов'язку, Враховуючи вищенаведене, позов вважає законним та таким якій підлягає задоволенню.
Позиції учасників справи.
Позивач в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з'явився, до суду направив свого представника адвоката Ременькову І.О.
Представник позивача - адвокат Ременькова І.О. підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю - Лещенко Ю.В. до суду не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Фактичні обставини справи, які встановлені судом.
Встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №66/1 від 20 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень за вчинення адміністративного правопорушення 09 січня 2025 року о 09 годині 30 хвилин по факту не явки за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці №849 для уточнення даних, яка направлена через АТ «Укрпошта» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття.
Із листа АТ «Укрпошта» встановлено, що поштове відправлення №0600997540090, було надіслане на адресу АДРЕСА_1 , прибуло до відділення, проте в доставку не передавалося і було повернуто відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Із листа АТ «Укрпошта» встановлено, що поштове відправлення №0601113147770, було надіслане на адресу АДРЕСА_1 , прибуло до відділення, проте в доставку не передавалося і було повернуто відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №77884982 від 23 квітня 2025 року встановлено, що старшим державним виконавцем Вишгородського відділу ВДВС у Вишгородському району районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №66/1 від 23 квітня 2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення 51 000,00 грн. штрафу в дохід держави з боржника ОСОБА_1 .
Застосовані норми права.
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 2 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 р., належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно зі ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 1 статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час, яких відповідачем суду надано не було. При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов'язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Мотиви і висновки суду.
Висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення має бути обґрунтованим, тобто зробленим на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи та на підставі належних і допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Станом на момент прийняття спірної постанови в Україні діяв особливий період.
Відповідно до положень статті 22 Закону України № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає у разі неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих нею документах, зокрема у повістці.
Згідно з пунктом 41 Порядку № 560, повернення такого листа з відміткою про відсутність адресата за місцем реєстрації вважається належним повідомленням.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 560, повістка була надіслана 15 лютого 2025 року рекомендованим листом з описом вкладення на адресу зареєстрованого місця проживання позивача.
Факт направлення підтверджується копією повістки, описом вкладення
Судом встановлено, що повістка не була вручена адресату через закінчення терміну зберігання, про що на конверті міститься відповідний поштовий штамп.
Згідно з пунктом 41 Порядку № 560, військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним у разі, якщо повістка сформована через Єдиний державний реєстр, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ТЦК та СП, надіслана рекомендованим листом із описом вкладення за адресою зареєстрованого місця проживання і повернута з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Доводи позивача щодо неналежного повідомлення є безпідставними. Повістка, надіслана позивачеві, оформлена відповідно до вимог пункту 30 Порядку № 560, сформована через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підписана кваліфікованим електронним підписом та направлена рекомендованим листом з описом вкладення. Повістка надсилалася на його зареєстровану адресу проживання в Україні, і саме з цією обставиною закон пов'язує обов'язок бути належним чином повідомленим.
Разом із тим, щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та забезпечення його права на участь у розгляді справи суд звертає на наступне.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих статтею 268 КУпАП прав - зокрема, на участь у розгляді справи, висловлення заперечень, надання пояснень і доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи допускається лише за умови своєчасного повідомлення її про дату, час і місце розгляду.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17 зазначено, що, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, положення КУпАП містять і певні застереження, спрямовані на забезпечення належного здійснення повноважень компетентними органами, зокрема - можливість розгляду справи за відсутності особи лише за наявності даних, які підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати її розгляду вважається виконаним, якщо особа проінформована про ці обставини у визначений строк. Обов'язок доведення цієї обставини покладається на уповноважену посадову особу.
Несвоєчасне або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема права бути присутньою під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 591/2794/17, від 21 травня 2020 року у справі № 286/4145/15-а, від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17 та від 25 травня 2022 року у справі № 465/5145/16-а.
Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 591/2794/17, від 21 травня 2020 року у справі № 286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 серпня 2022 року у справі № 683/743/17.
Доказів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 20 січня 2025 відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абз. 1 ч. 2).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак в межах даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а судом з наявних матеріалів справи не встановлено жодних обставин, що свідчили б про зворотне. На основі цього суд також приходить до висновку, що відповідачем не спростовано презумпцію, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України та не доведено правомірність свого рішення.
У зв'язку із цим, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Керуючись ст.ст. 241-250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення №66/1 від 20 січня 2025 року на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням ч. 4 ст. 286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя С.В.Олійник