Справа № 296/8565/25
2/296/3257/25
(ЗАОЧНЕ)
"11" грудня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина на час навчання,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Крутоголова О.О. звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із продовженням навчання, у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 річного віку за умови, що він продовжуватиме навчання.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, від якого у них народилась спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем.
На даний час ОСОБА_3 є повнолітнім, однак продовжує проживати разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. ОСОБА_4 не має можливості працювати та самостійно себе утримувати через те, що є студентом Поліського національного університету, навчання денне, за державним замовленням. Термін навчання з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року.
Витрати на утримання ОСОБА_4 , який навчається і не має змоги працювати є значними для позивача.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, є працездатним, а тому взмозі її надавати.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини.
Представник позивача подала до суду заяву в якій просить справу розглядати без участі позивача та представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, а також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду (а.с.42-43).
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Крім того, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У призначені судові засідання відповідач не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_1 від 21.12.2011 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.13).
Довідка Поліського національного університету №143/09-20 від 23.06.2025 свідчить про те, що ОСОБА_3 є студентом Поліського національного університету, денної форми навчання. Навчається за державним замовленням. Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028 (а.с.14).
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу з стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , який є сином відповідача ОСОБА_2 , на день звернення до суду не досяг 23 років, продовжує навчання, не працює, так як навчання проводиться за денною формою, що позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Зазначені обставини є підставами для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Визначаючи розмір аліментів суд враховує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18, інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Таким чином, визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що син відповідача є повнолітнім, продовжує навчання та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача.
Таким чином, суд вважає, що аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, достатні для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідає реаліям сьогодення та забезпечує баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
При цьому, сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).
Водночас, суд вважає за необхідне допустити рішення суду про стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць на підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України.
Розподіл судових витрат.
Згідно частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, оскільки позивач на підставі положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати при поданні позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.3,15,182, 191, 199-201 СК України, ст.ст.2,12,13,18,76-81,141, 259,263-265,268,354,430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, який продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 02.08.2025 і до закінчення (припинення) навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення ним 23-х років.
Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович
Дата складання повного тексту рішення: 16.12.2025