Справа №295/11704/25
Категорія 59
2/295/4173/25
29.12.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Томашевської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Житомирської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 мала у власності 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:06:036:0001 за цією ж адресою, площею 0,0500 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Разом з тим, 04.09.2013 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. та зареєстрований в реєстрі за №4607, відповідно до якого все належне йому на день смерті майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і все те, на що він за законом матиме право, він заповів своїй доньці - ОСОБА_1 . Як слідує зі змісту позову, реалізуючи своє право на оформлення спадщини, ОСОБА_1 звернулась до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька - ОСОБА_2 , проте за результатами розгляду цієї заяви нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові зазначено, що вищевказаний житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою належали ОСОБА_3 , дружині спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був її чоловік - ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Підставою для винесення вказаної постанови нотаріус визначив те, що заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 до шести місяців з дня смерті спадкодавця подана не була. На день смерті спадкодавця за однією адресою з ним заявниця згідно з будинковою книгою та довідками зареєстрована не була, а отже спадщину у встановлений законом спосіб не прийняла. Таким чином, заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
З огляду на викладене, позивач просить встановити факт постійного проживання її на час відкриття спадщини із спадкодавцем - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття нею спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька - ОСОБА_2 ; визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:06:036:0001 по АДРЕСА_1 площею 0,0500 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Томашевська О.В. позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові, просили їх задовольнити. Позивач суду пояснила, що будинок по АДРЕСА_1 в фактично розділений на два господарства. Інша половина належить її двоюрідному брату - ОСОБА_5 . За словами ОСОБА_1 , за вказаною адресою вона проживала з народження, за винятком періоду навчання в м. Харків та 2-3 років роботи після того в м. Кривий Ріг. Проживає за цією адресою і дотепер.
Представник позивача - адвокат Томашевська О.В. в судовому засіданні пояснила, що незважаючи на те, що позивач зареєстрована по АДРЕСА_2 , вона фактично проживала по АДРЕСА_1 . На будинок право власності не зареєстровано, є договір про право на будівництво та безстрокове користування земельною ділянкою. Будівництво будинку завершено в 1959 році, що підтверджується технічним паспортом.
Представник відповідача - Житомирської міської ради в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживає в 100 метрів від будинку позивача з дитинства і фактично з того часу знайома із ОСОБА_1 . Із 2009 року позивач постійно проживала із старшим сином та батьком по АДРЕСА_1 , так як останній потребував стороннього догляду. Вона там обробляла город, готувала їжу, возила батька в лікарню. У позивача ще був молодший син, але не знає чи він там постійно проживав.
Свідок ОСОБА_7 , який проживає по АДРЕСА_3 , в судовому засіданні дав показання, що ОСОБА_1 постійно проживає по АДРЕСА_1 з 1996 року, свідок знає батька і матір позивачки багато років. Позивач похоронила свою матір, потім батька, який помер в 2023 році. Інколи до позивача приходили її двоє дітей.
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_8 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 11).
14.03.1980 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с. 12).
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).
З наявних у матеріалах справи копій договору на право забудови будинку та державного акту на право приватної власності на землю від 29.06.1994, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.09.2023 слідує, що ОСОБА_11 на праві власності належали 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0500 га з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с. 17, 21, 25, 105-106).
Батько позивачки - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14).
04.09.2013 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все належне йому на день смерті майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і все те, на що він за законом матиме право, заповів своїй доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16).
Відповідно до довідки Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 09.12.2019 місце проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 29 травня 2004 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 10).
За даними наявної у матеріалах спадкової справи копії будинкової книги по домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 в ОСОБА_2 був зареєстрований за указаною адресою (а.с. 92, 100, 102).
05.10.2023 року державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Поліщуком А.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельну ділянку АДРЕСА_5 за кадастровим номером 1810136300:06:036:0001 загальною площею 0,1001 га, передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , дружині спадкодавця, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 26).
Із витребуваної судом копії спадкової справи №449/2023, заведеної Житомирською державною нотаріальною конторою Житомирської області до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Інших спадкоємців, які подали заяви про прийняття спадщини, з огляду на матеріали спадкової справи, немає (а.с. 27, 68-121).
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з вимогами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У пункті 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 на день смерті батька ОСОБА_2 (що є часом відкриття спадщини) постійно проживала з ним у будинку за адресою: АДРЕСА_1 в без реєстрації місця проживання, підтвердженням чого є показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі своїм батьком на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
З огляду на те, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом має право на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на згадане у рішенні суду спадкове майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:06:036:0001 по АДРЕСА_1 площею 0,0500 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №383/275/15-ц (провадження № 61-11152св18), від 07 липня 2021 року у справі № 199/2895/17 (провадження № 61-20776св19).
Таким чином, за винятком відмови у задоволенні позову в частині вимог про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини, суд вважає решту позовних вимог обґрунтованими, законними й такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:06:036:0001 по АДРЕСА_1 площею 0,0500 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Житомирська міська рада, адреса: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954.
Суддя