30 грудня 2025 року
м. Черкаси
Справа №925/1607/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Гладун А.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" до Приватного підприємства "Русь-95" про стягнення 2501291,96 грн,
26.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" (адреса місцезнаходження: 04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 8) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Русь-95" (адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, офіс 302).
Предметом позову є майнова вимога стягнути інфляційні втрати, 3% річних.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати боргу, стягнутого рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 у справі 12/732.
Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку залишити позовну заяву без руху, оскільки позивач не виконав вимоги статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту позовної заяви та документів, які додаються до позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Змістом позову позивача є майнова вимога до відповідача про стягнення 2501291,96 грн, зокрема 1872655,34 грн інфляційних втрат та 628636,62 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, за яку позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 37519,38 грн (2501291,96 грн х 1,5 %).
Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України.
Суд встановив, що відповідно до доданої до позовної заяви платіжної інструкції №151 від 22.12.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 37519,38 грн. У призначені платежу позивач зазначив, що здійснює оплату судового збору до Черкаського районного суду Черкаської області. Проте з позивач звернувся із позовом до Господарського суду Черкаської області.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи викладене, позивачу необхідно підтвердити зарахування судового збору в розмірі 37519,38 грн за подання позову до Господарського суду Черкаської області.
18.10.2023 введено в дію Закон України №3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".
Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач не подав суду відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Суд встановив, що позивач у порушення вимог частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
З урахуванням вимог абзацу 2 частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" на його обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" залишити без руху.
Установити Товариству з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- доказів сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 37519,38 грн за подання позовної заяви доГосподарського суду Черкаської області;
- зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд" та подати відомості про наявність у позивача електронного кабінету.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя А.І. Гладун