65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1083/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Михальченко М.А.,
від відповідача: не з'явився,
від ДВС: не з'явився,
розглянувши матеріали скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вх. № 2-1802/25 від 19.11.2025) на дії (бездіяльність) начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 916/1083/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б)
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія і Газ Україна» (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1),
2) Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (02094, м. Київ, б. Верховної Ради, 34)
про стягнення 782448,49 грн,
В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/1083/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія і Газ Україна» та Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» про стягнення 782 448,49 грн вартості спожитої активної елеткричної енергії.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 у справі № 916/1083/17 позов був задоволений частково, стягнуто з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» вартість спожитої активної електричної енергії у розмірі 782 448 гривень 49 копійок та судовий збір у розмірі 11 736 гривень 73 копійки. У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія і Газ Україна» відмовлено.
11.08.2017 Господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
06.07.2018 ухвалою Господарського суду Одеської області визнано неправомірною бездіяльність начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваля В.В. щодо непередачі до Державної казначейської служби оригіналу наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 разом із супровідним листом та завіреними належним чином державним виконавцем копіями інших матеріалів виконавчого провадження, а також зобов'язано начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваля В.В. усунути порушення прав Акціонерного товариства «Одесаобленерго» та подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оригінал наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 разом із супровідним листом та завіреними належним чином державним виконавцем копіями інших матеріалів виконавчого провадження, необхідними для перерахування заборгованості Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь Акціонерного товариства «Одесаобленерго» в загальному розмірі 794185,22 грн.
(вх. № 2-1802/25 від 19.11.2025) на дії (бездіяльність) начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 916/1083/17
19.11.2025 до суду від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» надійшла скарга (вх. № 2-1802/25) на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля В.В., в якій скаржник просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваля Віталія Васильовича щодо непередачі до Державної казначейської служби оригіналу наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 разом із супровідним листом та завіреними належним чином державним виконавцем копіями інших матеріалів виконавчого провадження;
- зобов'язати начальника Подільського відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваля Віталія Васильовича усунути порушення прав Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» та подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оригінал наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 разом із супровідним листом та завіреними належним чином державним виконавцем копіями інших матеріалів виконавчого провадження, необхідними для перерахування заборгованості Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» у розмірі 794 185,22 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 скарга у справі № 916/1083/17 передана на розгляд судді Цісельського О.В.
20.11.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вх. № 2-1802/25 від 19.11.2025) на дії (бездіяльність) начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 916/1083/17 прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на "09" грудня 2025 року о 12:20 год.
09.12.2025 у судовому засіданні, керуючись положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України та з метою належної підготовки справи до розгляду, судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку розгляду скарги на двадцять днів за ініціативою суду та протокольну ухвалу про перерву до "25" грудня 2025 року о 10:40 год.
Присутній в судовому засіданні 25.12.2025 представник Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» висловив свої доводи, викладені у скарзі, підтримав вимоги поданої ним скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 25.12.2025, представники боржника та Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з'явились, повідомлені були належним чином шляхом направлення відповідної ухвали до їх електронних кабінетів, причини неявки суду не повідомили, жодних пояснень по суті скарги до суду не надали.
Вимогами частин 1, 2 статті 342 ГПК України визначено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, з метою дотримання встановленого частиною 1 статті 342 ГПК України та розумного строку, визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача та заінтересованої особи, за наявними матеріалами.
Розглядаючи подану скаргу, господарський суд виходить із наступного.
В обґрунтування скарги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» зазначило, що на примусовому виконанні в Подільському відділі державної виконавчої служби у
місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) знаходиться наказ Господарського суду Одеської області по справі № 916/1083/17 від 11.08.2017 про стягнення з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь ПАТ «Одесаобленерго» (в подальшому перейменованого на Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі») боргу у розмірі 794 185,22 грн (ВП № 54648667).
Як наголошує скаржник, у зв'язку з невиконанням судового наказу по справі № 916/1083/17 від 11.08.2017 АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» неодноразово зверталось на адресу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявами про подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів наказу № 916/1083/17 від 11.08.2017, однак відділом ДВС вказаний наказ разом із супровідним листом та завіреними належним чином державним виконавцем копіями інших матеріалів виконавчого провадження не подані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для перерахування заборгованості Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» у розмірі 794 185,22 грн на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі».
Так, скаржник пояснює, що 20.06.2022 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по судовій справі № 640/2173/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023, задоволені вимоги АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», визнані протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо повернення супровідним листом від 13.10.2020 №07-08.1/10188 документів до Подільського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повторно прийняти до виконання документи, повернуті листом від 13.10.2020 №07-08.1/10188 для безспірного списання з державного бюджету сум заборгованостей Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь AT «ДТЕК Одеські Електромережі» з поновленням порядкового номеру AT «ДТЕК Одеські Електромережі» списання таких сум у третій черзі задоволення, закріпленого від моменту прийняття вказаних документів для такого безспірного списання у грудні 2018 року.
03.04.2025 листом за вих. № 07-11/3650 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на запит АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» повідомило, що наказ господарського суду Одеської області від 11.08.2017 у справі №916/1083/17 на суму 794185,22 грн було повернуто до Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), для усунення недоліків. Станом на 03.04.2025 до Головного управління Казначейства повторно не надходив виконавчий документ від органів Державної виконавчої служби. 25.04.2025 листом за вих. №5-06-06/9178 Державною казначейською службою України на запит АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» повідомлено, що виконавчий документ по справі №916/1083/17 за бюджетною програмою 3504040 станом на дату надання відповіді не обліковується.
За ствердженням скаржника, ним неодноразово, зокрема, 28.04.2025 та 27.08.2025, було направлено до Подільського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяви про подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів наказу № 916/1083/17 від 11.08.2017.
В свою чергу, 04.11.2025 враховуючи відсутність інформації про результати розгляду заяв АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» від 28.04.2025, від 26.08.2025 та не отримання відповідей на них, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» направило на електронну адресу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) запит щодо результатів розгляду вказаних заяв.
Відтак, у зв'язку з відсутністю відповідей на заяви на адресу АТ «ДТЕК Одеські електромережі», а також не здійснення дій відділом ДВС щодо про подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів наказу № 916/1083/17 від 11.08.2017, АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» звернулося із даною скаргою до суду.
Окрім того, скарга мотивована тим, що всупереч приписам ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», протягом тривалого часу наказ та інші матеріали виконавчого провадження щодо стягнення коштів з державного підприємства не передано до казначейства, що позбавляє «ДТЕК Одеські Електромережі» можливості одержати присуджені кошти і відповідно поновити порушене право.
Оцінивши доводи, що наведені скаржником в обґрунтування поданої ним скарги, дослідивши матеріали скарги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено поняття обов'язковості судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, порядок, підстави та послідовність вчинення дій в межах якого визначається Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 3391 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Положеннями ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.п.1, 3 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Як слідує з матеріалів справи та судом встановлено, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 (суддя Гуляк Г.І.) по справі № 916/1083/17 позов Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (на теперішній час змінило назву на АТ «ДТЕК Одеські електромережі») задоволено частково, стягнуто з ДП «Укртранснафтопродукт» 782448,49 грн вартості спожитої активної електричної енергії та 11736,73 грн судового збору. В задоволенні позову до ТОВ «Енергія і газ Україна» відмовлено.
11.08.2017 Господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
З інформації про виконавче провадження, отриманої з АСВП, убачається, що 14.09.2017 старшим державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Шемберко О.П. прийнято постанову ВП № 54648667 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 11.08.2017 № 916/1083/17.
20.06.2022 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/2173/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023, задоволені вимоги АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», визнані протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо повернення супровідним листом від 13.10.2020 №07-08.1/10188 документів до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повторно прийняти до виконання документи, повернуті листом від 13.10.2020 №07-08.1/10188 для безспірного списання з державного бюджету сум заборгованостей Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь AT «ДТЕК Одеські Електромережі» з поновленням порядкового номеру AT «ДТЕК Одеські Електромережі» списання таких сум у третій черзі задоволення, закріпленого від моменту прийняття вказаних документів для такого безспірного списання у грудні 2018 року.
03.04.2025 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, за результатами розгляду листа скаржника від 27.03.2025, листом № 07-11/350 повідомили АТ «ДТЕК Одеські електромережі», що Головним управлінням Казначейства було прийнято на облік та виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», за третьою чергою, зокрема, наказ Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 у справі № 916/1083/17 на суму 794185,22 грн. за результатом проведеної інвентаризації рішень, які знаходяться на обліку за вказаною бюджетною програмою Головним управлінням Казначейства було виявлено, що виконавчі документи подано без врахування норм, встановлених ст. 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а саме виконавчі документи подаються до Державної казначейської служби України, у зв'язку з чим Управлінням листом від 13.10.2020 № 07-08.1/10188 повернуто виконавчий документ Подільському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для усунення недоліків, про що повідомлено скаржника та було внесено відповідний запис до реєстру судових рішень. Станом на 03.04.2025 до Головного управління Казначейства повторно не надходили вищезазначені виконавчі документи від органів Державної виконавчої служби.
25.04.2025 Державна казначейська служба України листом № 5-06-06/9178 повідомила скаржника на його запит, що виконавчий документ по справі №916/1083/17 за бюджетною програмою 3504040 станом на дату надання відповіді не обліковується.
28.04.2025 скаржник звернувся до Подільського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою № 21/1720, якою просив подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оригінал наказу Господарського суду Одеської області № 916/1083/17 від 11.08.2017 разом із супровідним листами та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження, необхідних для перерахування заборгованості ДП «Укртранснафтопродукт» боргу у розмірі 794185,22 грн, а також повідомити про це скаржника.
26.08.2025 скаржник повторно звернувся до Подільського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою № 21/1720 тотожного змісту.
04.11.2025 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» звернулось до керівника Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваля В.В. із запитом на інформацію № 21/1720, згідно ЗУ «про доступ до публічної інформації», яким просило протягом п'ятиденного строку повідомити заявника, чи були надані відповіді на заяви АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 28.04.2025 та від 26.08.2025, а також надати інформацію про стан виконання виконавчого провадження та надати копії підтверджуючих матеріалів стосовно дій примусового характеру, що були вчинені державним виконавцем з метою стягнення заборгованості з ДП «Укртранснафтопродукт» по судовому наказу № 916/1083/17 від 11.08.2017.
В ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (із змінами) зазначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є в т.ч. державні підприємство, установа, організація.
Боржником за змістом наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 є державне підприємство, тому на правовідносини, пов'язані з виконанням цього виконавчого документа, розповсюджуються приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
В ч.ч.1, 2, 3, 6 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» закріплено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом; у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду; протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.п.2-4, 9 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого ч.2 цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача; перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.
Господарський суд, проаналізувавши зміст чинної редакції ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», зауважує, що виконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, у разі якщо дане рішення не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Ніяких інших умов для застосування цієї норми, крім спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не вимагає та не встановлює.
Скаржник звертає увагу, що рішення суду по справі № 916/1083/17 не виконується.
Виконавчий документ № 916/1083/17 від 11.08.2017 вже перебував на обліку в Головному управлінні Державної Казначейської служби з 04.12.2018, проте був повернутий до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для усунення недоліків.
АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» неодноразово зверталось до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявами про подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів наказу № 916/1083/17 від 11.08.2017, проте відповіді на заяви або повідомлень про направлення виконавчого документу до Казначейства так і не отримало.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010, «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер'їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»).
Державний виконавець, не здійснивши примусове стягнення боргу, згідно ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» мав передати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» заборгованості ДП «Укртранснафтопродукт» в розмірі 794185,22 грн.
Непередання виконавцем до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів протягом тривалого часу виконавчого документу з метою його виконання є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право скаржника підлягає захисту.
У зв'язку з чим твердження скаржника знайшли своє підтвердження, а скарга Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» на бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20, судовий захист, передбачений частиною першою статті 339 ГПК України, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 469/643/17 викладено позицію щодо недопустимості суду підміняти собою органи владних повноважень, відповідно до якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, те, що державний виконавець не дотримався наведених вище положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», скаргу на його бездіяльність слід задовольнити в частині визнання останньої неправомірною та зобов'язання усунути порушення прав АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
З урахуванням наведеного, оскільки за результатами розгляду скарги встановлено наявність підстав для визнання неправомірною бездіяльності Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, суд вважає за доцільне зобов'язати начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича усунути порушення прав Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» та подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оригінал наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 разом із відповідними копіями матеріалів виконавчого провадження, необхідними для його виконання.
У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Указана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Таким чином, виходячи з встановлених обставин, з огляду на зазначені вище норми процесуального права, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в ході судового розгляду встановлені підстави для задоволення скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі».
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 339, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вх. № 2-1802/25 від 19.11.2025) на дії (бездіяльність) начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 916/1083/17 - задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича щодо непередачі до Державної казначейської служби оригіналу наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 разом із супровідним листом та завіреними належним чином державним виконавцем копіями інших матеріалів виконавчого провадження;
3. Зобов'язати начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича усунути порушення прав Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» та подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оригінал наказу Господарського суду Одеської області від 11.08.2017 № 916/1083/17 разом із супровідним листом та завіреними належним чином державним виконавцем копіями інших матеріалів виконавчого провадження, необхідними для перерахування заборгованості Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» у розмірі 794 185,22 грн.
Ухвала суду набирає законної сили 25.12.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 30.12.2025.
Суддя О.В. Цісельський