вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
30.12.2025м. ДніпроСправа № 904/7502/25
за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра (49006, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24А) в інтересах держави в особі
Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів Київської обл., вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199)
про стягнення 2 037 235 грн. 42 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Без виклику представників сторін
Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовною заявою (вх.№6952/25 від 30.12.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 у розмірі 2 037 235 грн. 42 коп.
Також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у сумі 25 658,03 грн.; про дату та час розгляду справи повідомити Західну окружну прокуратуру міста Дніпра та Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться 27.01.2026 о 16:00 год.
Крім того, прокуратурою подано заяву (вх.№57192/25 від 30.12.2025) про забезпечення позову з вимогою: - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11528993), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199).
Вказана заява обґрунтована тим, що:
- на території Новокодацького району міста Дніпра сформовано земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, відноситься до комунальної форми власності та належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради;
- з інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) зареєстроване право власності на будівлі та споруди, а саме: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р;
навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І;
- право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, ВРН № 340498 реєстр № 3532 від 01.11.2011, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М.;
- вказане нерухоме майно зареєстроване за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:509:0033;
- Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:509:0033 площею 0,4036 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20;
- відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 11.07.2024 № 11/07/24-КЗ, складеного Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, встановлено, що доступ до земельної ділянки обмежений; земельна ділянка огороджена парканом зі шлакоблоку та білої цегли з вмонтованими металевими воротами, територія охороняється; на території земельної ділянки розташовані будівлі та споруди та здійснюється господарська діяльність; здійснити всебічне обстеження не виявилось можливим, оскільки інспектора не було допущено на територію земельної ділянки; площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,4036 га;
- комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власниками землі та землекористувачами при використанні земельних ділянок розглянуто матеріали стосовно суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) за рахунок власника земельної ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, по вул. Черкаська, 20 (кадастровий номер 1210100000:08:509:0033);
- на засіданні комісії 19.12.2024 затверджено розрахунок коштів, які зберіг у себе землекористувач запитуваної земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки, внаслідок користування землею без достатньої правової підстави;
- відповідно до протоколу комісії № 12 від 19.12.2024 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума безпідставно збережених коштів за період користування землею з 01.01.2021 по 19.12.2024 складають 2 037 235,42 грн, зокрема: за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 437 983,89 грн; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 481 782,28 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 554 049,63 грн; за період з 01.01.2024 по 19.12.2024 - 563 419,61 грн; Всього: 2 037 235, 42 грн.;
- відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2025 №50363/5/04-36-04-05-11 відсутня інформація стосовно укладених між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" договорів оренди землі на земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20; податкові декларації з плати за землю на 2021-2025 роки Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" не подавались, плата за землю не сплачувалась;
- з часу виникнення права власності на нерухоме майно у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" виник обов'язок оформити речове право на земельну ділянку, проте відповідач відповідних дій протягом тривалого часу не вчиняв, а, отже, без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі;
- Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс", набувши право власності на об'єкти нерухомого майна, які фактично знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушуючи права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
В обґрунтування обраного заходу забезпечення позову заявник зазначає, що предметом спору є стягнення до місцевого бюджету міської ради значної суми коштів в розмірі 2 037 235, 42 грн., від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється. Враховуючи вказане, Дніпровська міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану. Зокрема, вказані грошові кошти могли бути спрямовані на посилення сил оборони та відновлення міських об'єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій. Таким чином, у цьому випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Дніпра.
Прокурор зазначає також, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, за відповідачем зареєстровано на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, а саме: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11528993).
Отже, беручи до уваги, що прокурор звернувся до суду з майновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якого вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
За твердженням прокурора, вказаний захід забезпечення не може також перешкодити здійсненню господарської діяльності відповідача та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Прокурор зазначає, що відсутність на цей час будь-яких доказів дій відповідача, які могли підтвердити його наміри здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, не спростовує наявності у нього можливості відчужити нерухоме майно у будь-який час, якщо не вжити заходи забезпечення позову, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в межах цієї справи.
На думку прокурора, не сплата відповідачем впродовж тривалого часу, за користування земельною ділянкою комунальної власності за вказаною адресою може свідчити про наміри відчуження в подальшому зазначеного майна та ухилення від сплати коштів, які підприємство мало б сплатити за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023
у справі №37з-23 можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є майнова вимога прокуратури до відповідача, а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 у розмірі 2 037 235 грн. 42 коп.
При цьому суд зауважує, що обґрунтованість позовних вимог наразі не входять до предмета дослідження та мають бути з'ясовані під час розгляду справи по суті.
Суд акцентує увагу на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку допустимих заходів забезпечення позову, а суд має право вживати заходів, які відповідають меті забезпечення - гарантуванню реального виконання рішення суду, що підтверджується практикою Верховного Суду (постанови від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 20.07.2021 у справі № 904/1933/21).
У даній справі обраний прокурором спосіб забезпечення - заборона відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо належного відповідачу об'єкту нерухомого майна, відповідає змісту пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фактично є забороною відповідачу розпоряджатися своїм майном шляхом його відчуження, обтяження чи іншого припинення права власності. Заборона відчуження або арешт майна не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки фактично обмежується лише можливість відчужувати власне нерухоме майно, тоді як володіння і користування зберігаються.
Суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Водночас забезпечення позову має бути спрямоване проти дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №913/257/18).
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (пункт 47).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункт 48).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).
Суд звертає увагу на те, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично залишиться у володінні та користуванні відповідача, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.
За таких обставин, враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, суд доходить висновку, що заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (вх.№57192/25 від 30.12.2025) про забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів, Київської обл., вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11528993), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів, Київської обл., вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199).
Стягувач: Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра (49006, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24А) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів, Київської обл., вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199)
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її підписання - 30.12.2025 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала про забезпечення позову, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до примусового виконання до - 31.12.2028 включно.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.В. Загинайко