Справа № 991/13183/25
Провадження 1-кс/991/13290/25
24 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2025 (справа № 991/10997/25), а саме:
1) не відлучатися за межі України без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво;
2) прибувати на кожну вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво та/або суду;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (особливо тяжкий корупційний злочин);
2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків, термін дії яких закінчується 31.12.2025;
4) 03.03.2025 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні у порядку ст. 290 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що заявлені прокурором ризики відсутні, а покладені на ОСОБА_4 судом обов'язки дублюють ті, що встановлені КПК України для підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Вказав, що його процесуальна поведінка є виключно належною, ризики відсутні, а Кримінальне провадження підлягає закриттю на підготовчому судовому засіданні.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
13.03.2024 у рамках кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
02.04.2024 у рамках кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.04.2024 (справа № 991/3135/24) до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків на 2 місяці.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2024 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та відповідних процесуальних обов?язків продовжено до 18.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2024 (справа № 991/7272/24) підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин строком на два місяці.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 14.10.2024 ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин на заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн.
У зв?язку з невиконанням обов?язків щодо внесення застави за вищевказаною ухвалою, 08.01.2025 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 400 000 грн. Того ж дня таку заставу внесено, у зв?язку з чим ОСОБА_4 звільнено з-під варти.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В подальшому строк дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_4 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2025 (справа № 991/10997/25) строк дії обов'язків продовжено на два місяці до 31.12.2025 включно, а саме: (1) не відлучатися за межі України без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво (залежно від стадії кримінального провадження); (2) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду (залежно від стадії кримінального провадження); (3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи (залежно від стадії кримінального провадження); (4) здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо такі не здано).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.02.2025 (справа № 991/665/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 продовжено до 12 місяців, тобто до 13.03.2025 включно.
Постановою прокурора САП ОСОБА_3 від 20.02.2025 з кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 за підозрою у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер 52025000000000092 (Кримінальне провадження).
28.02.2025 у рамках Кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).
03.03.2025 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов'язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин, не пізніше жовтня 2021 року ОСОБА_10 , будучи радником Офісу Президента України, вирішив створити організовану групу з метою заволодіння грошима акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - AT «Укрзалізниця», Товариство) під час проведення останнім публічних торгів (або за прямими договорами) із закупівлі товарних матеріальних цінностей для власних потреб у виробничо-господарській діяльності шляхом завчасного погодження учасниками організованої групи переможців торгів, забезпечення акцепту їх пропозицій та укладання договорів із ними, умисного створення умов з уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів, надання контрольованим організованій групі товариствам переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції та створення для неконтрольованих групою постачальників додаткових перешкод (бар'єрів), які усували можливість участі у публічних закупівлях AT «Укрзалізниця» або суттєво її ускладнювали.
До складу організованої групи ОСОБА_10 залучив раніше знайомого ОСОБА_11 , який в свою чергу залучив ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , яким була визначена роль та виконання функції кураторів за філією «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» (надалі - філія ЦЗВ, ЦЗВ) як структурного підрозділу Товариства, який забезпечував проведення централізованих закупівель товарної продукції на користь Товариства.
Так, в залежності від існуючого попиту та пропозиції на ринках товарів, що поставляються для AT «Укрзалізниця» через філію ЦЗВ, концентрації їх виробництва, логістичних витрат, інших економічних факторів, розміру (обсягу) договорів, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 повинні були висувати до представників суб'єктів господарювання вимогу повернення частини грошей, одержаних від AT «Укрзалізниця» у вигляді неправомірної вигоди у розмірі від 2 % до 15 % від вартості / суми оплачених та фактично отриманих грошей.
З моменту утворення організованої групи і до фактичного припинення злочинної діяльності у травні 2023 року до складу організованої групи епізодично залучалися інші службові особи AT «Укрзалізниця», які з метою збереження займаних посад та систематичного одержання неправомірної вигоди від членів організованої групи сприяли останнім у вчиненні окремих злочинів.
Зокрема, було залучено першого заступника директора філії ЦЗВ ОСОБА_9 , якому за використання свого службового становища всупереч економічним інтересам державного підприємства, зокрема за: (1) укладання договорів від імені Товариства з підконтрольними організованою групою постачальниками на поставку товарної продукції за цінами, що містили предмет заволодіння, зокрема, шляхом їх встановлення понад ринкову вартість товару, (2) передання комерційної таємниці учасникам організованої групи стосовно альтернативних - постачальників товарної продукції, (3) створення умов для унеможливлення перемоги у публічних закупівлях таких конкурентів, (4) своєчасну видачу розпоряджень на адресу підконтрольних постачальників та складання заявок на оплату поставленої продукції, - ОСОБА_13 передавав неправомірну вигоду як винагороду за участь у таких злочинах.
Окрім того, упродовж листопада 2021 року - травня 2023 року епізодично залучався ОСОБА_14 , який обіймав посаду заступника директора з економічної та інформаційної безпеки Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки AT «Укрзалізниця».
Так, ОСОБА_10 як лідер організованої групи взяв на себе функцію загального управління її протиправною діяльністю; комунікацію з керівництвом державних органів, членами правління AT «Укрзалізниця»; визначення та розподіл предмету заволодіння між учасниками організованої групи; визначення розміру щомісячної неправомірної вигоди, призначеної керівникам структурних підрозділів AT «Укрзалізниця» тощо.
З метою сприяння членам організованої групи ОСОБА_10 познайомив ОСОБА_4 зі своїм підлеглим співробітником - керівником управління Головного управління «І» Департаменту захисту національної державності СБ України ОСОБА_15 , який здійснював контроль та координацію дій ОСОБА_4 і ОСОБА_12 , забезпечуючи приховану комунікацію дій групи із ОСОБА_10 , передачу від нього вказівок і доручень, а також одержував від ОСОБА_4 грошову винагороду та передавав частину предмету заволодіння ОСОБА_10 .
Загалом, наслідком вчинення таких суспільно небезпечних та умисних злочинних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 стало протиправне і безоплатне виведення майна з власності AT «Укрзалізниця» та забезпечувало щомісячне обернення у такий протиправний спосіб грошових коштів Товариства орієнтовно від 200 до 400 тис. доларів США на користь останніх, відтак загальна сума одержаних організованою групою злочинним шляхом грошових коштів за період з жовтня 2021 по травень 2023 складає приблизно 5 100 000 доларів США, що еквівалентно 168 000 000 грн.
Окрім цього, не пізніше кінця 2019 року народний депутат України ОСОБА_6 створив необхідні умови для примусу ОСОБА_16 та підконтрольних йому компаній до співпраці із групою афілійованих підприємств «Укркабель» (ТОВ «ВП «Укркабель», ТОВ «ТД «Укркабель-Київ», ТОВ «Укркабель Електромонтаж» та ін.). Вказані умови забезпечені шляхом використання ОСОБА_6 статусу народного депутата, особистих знайомств із посадовими особами органів виконавчої влади, в тому числі діючим на той час Міністром інфраструктури ОСОБА_17 .
Після досягнення домовленостей про спільну діяльність, ОСОБА_6 та ОСОБА_16 дійшли згоди про можливість спільного вчинення злочинів під час постачання кабельно-провідникової продукції для потреб АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами.
Не пізніше липня 2021 року народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , володіючи необхідними зв'язками із керівниками органів виконавчої влади та посадовими особами АТ «Укрзалізниця», маючи вплив та авторитет на ринку кабельно-провідникової продукції, створили організовану групу до складу якої увійшли ОСОБА_18 , ОСОБА_8 ОСОБА_7 , залучивши до вчинюваних ними злочинів службову особу філії ЦЗВ ОСОБА_19 .
Організована група під керівництвом ОСОБА_6 та ОСОБА_16 (далі - ОСОБА_20 ), у взаємодії із організованою групою ОСОБА_10 , упродовж листопада 2021 року - вересня 2022 року організували вчинення заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб Товариства за штучно завищеними цінами.
Група Бондаря-Котляра, у взаємодії із ОСОБА_10 та учасниками очолюваної ним організованої групи, в період з вересня 2021 року по серпень 2022 року, вчинили:
- заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 97 444 504,90 грн, під час здійснення постачання кабельно-провідникової продукції за штучно завищеними цінами, у ході виконання договору від 01.09.2021 № ЦЗВ?02?03921-01;
- повторне заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 44 161 855,37 грн, під час здійснення постачання кабельно-провідникової продукції за штучно завищеними цінами, у ході виконання договору від 18.05.2022 № ЦЗВ-02-00522-01.
Обернувши на свою користь вищезазначені суми грошей, учасники організованої групи ОСОБА_6 та ОСОБА_16 здійснили, на виконання досягнутих попередніх домовленостей із групою ОСОБА_10 , розподіл предмету заволодіння шляхом перерахування коштів із банківських рахунків ТОВ «Торговий дім «Український кабель» та ТОВ «ТД «Кабель Центр» на банківські рахунки юридичних осіб підконтрольних організованій групі ОСОБА_10 (ТОВ «Торговий дім «Метрополіс», ТОВ «Буд Альянс Компані», ТОВ «Астор Рітейл» та ін.) Також, окремі грошові кошти передавались на користь очолюваної ОСОБА_10 та ОСОБА_11 організованої групи за невстановлених досудовим розслідуванням обставин.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується копіями документів, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, зокрема, матеріалами за результатами НСРД, протоколів огляду, угод, договорів, платіжних документів, висновків експертів, іншими доказами у їх сукупності (диск DVD-R - Том № 2 а. 25).
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у Повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до інкримінованих йому злочинів.
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, у пособництві у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, майновий стан підозрюваного свідчить про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт закінчення строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, належного ОСОБА_4 , про що зазначала сторона захисту, не виключає такого ризику.
При цьому, закінчення строку дії такого паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за межі території України.
При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.
Матеріалами НСРД підтверджується, що ОСОБА_4 вчинялися дії на виготовлення підробленої медичної довідки, яка дозволяє виїхати за кордон навіть в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Оцінюючи всі зазначені вище обставини у сукупності, слідчий суддя доходить висновку про продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тобто не виключається можливе вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Матеріалами НСРД підтверджується, що ОСОБА_4 вчинялись дії щодо спонукання інших осіб до надання неправдивих показань органу досудового розслідування.
Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 , використовуючи свої зв'язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати про продовження існування зазначеного ризику.
Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними додатковими процесуальними обов'язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_21 у Кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_21 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, які не є занадто обтяжливими для нього, а саме: (1) не відлучатися за межі України без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво; (2) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; (3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи; (4) здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
03.03.2025 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов'язків ще на два місяці, тобто, до 24.02.2026 включно, але у межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) не відлучатися за межі України без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво;
2) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 24 лютого 2026 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1